В затвердженому Радою НБУ проекті Основ грошово-кредитної політики на 2017 рік, що визначає основною метою регулятора інфляційне таргетування, ніяк не були враховані підготовлені Кабміном "грошові банкети" у вигляді підвищення МЗП і націоналізації "Приватбанку".
Про це у своїй статті для DT.UA пише економіст Олександр Шаров. Фахівець відзначає, що основні параметри кредитно-грошової політики регулятора не можна визначати без тісної взаємодії з урядом, який заздалегідь має підготувати програму економічного розвитку.
"Прихильники жорсткого інфляційного таргетування по суті на сьогодні мають у своєму розпорядженні лише один лікувальний метод -"грошове голодування". Водночас вони самі визнають, що передбачені урядом два великі "грошові бенкети" (підвищення мінімальної заробітної плати та викуп за рахунок бюджету акцій "Приватбанку") стали для них повним сюрпризом і ніяк не були враховані в проекті "Основних засад", - зазначає автор.
Шаров зазначає, що подібний рівень "координації" дій між Нацбанком і урядом ставить під питання реалізацію передбачених проектом заходів по боротьбі з інфляцією.
"Як відомо, держбюджет на 2017 р. передбачає інфляцію на рівні 8%, Національний банк встановлює для себе ціль на рівні 8±2% (тобто реально 10%). За розрахунками експертів націоналізація "Привату" (не врахована в розрахунках Нацбанку) може додати до інфляції ще 2 відсоткові пункти. Отож наступного року інфляція виходитиме приблизно на цьогорічний рівень у 12%. Чи це наш "таргет"?", - задається питанням автор.
Нагадаємо, 21 грудня Рада Національного банку України прийняв Основи грошово-кредитної політики на 2017 рік і середньострокову перспективу.
Детальніше про грошово-кредитну політику України читайте у статті Олександра Шарова "Ще раз про любов" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".