UA / RU
Підтримати ZN.ua

Законопроект про податок на розкіш поєднав антитези всіх правил ефективного оподаткування

Законопроект Сергія Тігіпка «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо введення податку на багатство» дивовижним чином поєднав в собі антитези всіх правил ефективного оподаткування.

Про це у своїй статті для ZN.UA пише кандидат юридичних наук, доцент Данило Гетманцев.

На його думку, норми цього законопроекту «розраховані на що завгодно, тільки не на прийняття їх у найближчому майбутньому. Навряд чи автори законопроекту серйозно розраховували на нього як на ефективний механізм акумулювання грошових коштів у централізовані державні фонди».

Експерт зазначає, що якість податку, його ефективність багато в чому зумовлюється простотою адміністрування податку. Іншими словами, сума зібраного податку повинна істотно перевищувати обсяг тимчасових, фінансових, організаційних витрат на його збір. Оподаткування має бути простим, доступним і зрозумілим, а можливості для ухилення від оподаткування легальними способами - мінімальними.

«Законопроект дивовижним чином поєднав у собі антитези всіх вищевикладених правил, - пише автор. - Якщо я отримую дорогу річ в дарунок, я не сплачую податок, якщо купую - сплачую. Чому? Що вже говорити про абсолютно непродуманий механізм контролю за сплатою податку суб'єктами господарювання - реалізаторами так званих предметів розкоші. Як можна проконтролювати рух товарів, часто навіть не індивідуалізованих? Адже це не транспорт і нерухомість, що підлягають обов'язковій реєстрації».

Д.Гетманцев нагадує, що ідея податку на багатство не нова для української податкової системи. «Більше того, як показує практика, якщо така ідея не є предметом політичних маніпуляцій, вона успішно реалізується як механізм і як джерело фінансування у т.ч. і Пенсійного фонду, - зазначає автор. Було ж введено у 1999 році успішно існуючий досі збір на обов'язкове державне пенсійне страхування щодо операцій з відчуження нерухомості, ювелірних виробів, легкових автівок, тютюнових виробів, валюти, а також надання послуг мобільного зв'язку, що фактично врятувало свого часу Пенсійний фонд від дефолту».

«Що ж заважало запропонувати доопрацювати існуюче податкове законодавство в частині ставок і об'єктів оподаткування збору до Пенсійного фонду? - запитує експерт. - Або повернути прогресивну шкалу оподаткування податку з доходів фізичних осіб, що існувала в Україні у 90-х? Або ввести диференційовані ставки ПДВ до різних категорій ПДВ операцій, що оподатковуються? Але ж це похмура, трудомістка, непомітна і, найголовніше, невдячна робота. А міністр соціальної політики вирішив запропонувати країні красиву, але нежиттєздатну ідею, мертвонароджениоподатковуванихй законопроект, щоб потім приречено розвести руками і звинуватити в неприйнятті його світлих ідей».

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Данила Гетманцева «Системна помилка».