UA / RU
Підтримати ZN.ua

Закон про реструктуризацію валютних кредитів найсильніше вдарить по найбільшим банкам

Банки-власники найбільших кредитів в іноземній валюті одночасно є і власниками найбільших депозитів.

Вступ в силу Закону "Про реструктуризацію зобов'язань по кредитах в іноземній валюті"(№1558-1) призведе до масового віднесення банків до категорії неплатоспроможних та збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Під загрозу буде поставлена не тільки стабільність нашої, ледь стабільної, банківської системи, але і добробут усіх громадян.

Про це в статті для DT.UA пише економічний оглядач Юлія Самаєва.

Закон передбачає реструктуризацію невиплаченої суми кредиту та нарахованих, але невиплачених відсотків шляхом заміни іноземної валюти національною за офіційним курсом НБУ на день підписання кредитного договору. Причому йдеться про всі без винятку позики, видані для купівлі будь-якого майна, без обмеження суми заборгованості. За цю згубну норму для банківської системи, знівеченої користю, дурістю та війною, проголосували 229 народних депутатів.

Читайте також: У Раду внесли постанову про скасування скандального закону про валютні кредити

Валютні кредити населенню, за даними НБУ, на початок травня становили приблизно 5,9 млрд у доларовому еквіваленті. Із цієї суми потрібно виключити кредити, видані фізособам на ведення бізнесу, які не підпадають під чинність закону. У результаті списання за валютними споживчими кредитами можуть становити близько 60% усієї заборгованості.

За даними НБУ, якщо всі кредити, надані фізичним особам-резидентам в іноземній валюті, конвертувати в гривню за курсом 5,05 грн/долар США, то банківська система зазнає збитків у сумі близько 100 млрд грн - це понад 4,7 млрд дол. На 1 червня ц.р. капітал усієї банківської системи становив 139 млрд грн, або 6,6 млрд дол. Очевидно, що звалити на себе вантаж популізму та виконати норми прийнятого парламентом закону банки просто не в змозі, прогнозує автор статті.

На її думку, в результаті фінсектор буде неспроможний виконувати обов'язкові нормативи капіталу, що потребуватиме негайної капіталізації банків, у тому числі державою. А це додаткові та чималі навантаження на державний бюджет, на кожного з українців.

Rредити розподілено між банками нерівномірно, і для деяких із них виконання норм прийнятого закону може стати останнім цвяхом у кришку труни. Серед банків, які лідирують за обсягами валютних кредитів, - Укрсоцбанк (15,2 млрд грн), Укрсиббанк (7,5 млрд), Банк "Фінанси та кредит" (4,8 млрд), Приватбанк (5,5 млрд), "Райффайзен Банк Аваль" (4,5 млрд), "ОТП Банк" (3,6 млрд грн).

"Для того, щоб виконати норми закону, банкам необхідно збільшувати капітал, це за вже існуючої потреби докапіталізації. Як вони зможуть це зробити, невідомо. А точніше, відомо, що не зможуть. Теоретично банки можуть докапіталізувати їхні власники, але чи захочуть вони вкладати мільярди в нестабільну фінансову систему, яка прямо залежить від популістських рішень, прийнятих безграмотними парламентаріями?" - ставить автор риторичне питання.

Усі перелічені вище банки входять до групи найбільших і є лідерами із залучення депозитів населення. Їхні проблеми, викликані виконанням норм закону №1558-1, позначаться на всій банківській системі та, безумовно, на збереженні заощаджень їхніх вкладників. Тобто на догоду позичальникам валютних кредитів ми готові ризикнути заощадженнями решти громадян і стабільністю всього фінсектора.

"Сама ідея прийняття цього закону така абсурдна, що варто задуматися про те, чи не ухвалений він спеціально для того, щоб одним махом завершити поточне очищення банківського сектора. От тільки в результаті такої "шокової терапії" банки України можна буде полічити по пальцях однієї руки. Але хто виживе після "зачищення", не візьметься нині сказати ніхто. Для цього потрібно аналізувати детальну звітність кожного конкретного банку, суми та строки кредитів у їхніх портфелях, курси, за якими вони видавалися, можливості докапіталізації фінустанов. У підсумку припущення, що залишаться тільки найбільші, себе може й не виправдати, адже саме найбільші є найактивнішими на ринку, а у разі проблем потребують великих фінансових уливань. І така "екстремальна санація" фінсектора в результаті його просто погубить", - йдеться в статті.

Детальніше про наслідки можливого вступу в силу закону про реструктуризацію валютних кредитів читайте в статті Юлії Самаєвої #ПорошенкоВетуй1558 у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".