Російський диктатор Владімір Путін публічно розкритикував своїх головних економічних чиновників на нараді в середу: економіка країни скоротилася на 1,8% у січні - лютому 2026 року. І це попри власні урядові прогнози зростання. Путін зажадав від команди детальних звітів і нових заходів зі стимулювання економічного зростання, повідомляє Reuters.
Росія докотилася
Щоб зрозуміти, чому ситуація стала критичною, потрібно поглянути на динаміку останніх двох років.
- 2024 рік: економіка Росії зростала на 4,9%. Багато в чому за рахунок військових витрат і штучного стимулювання.
- 2025 рік: зростання різко сповільнилося до близько 1%. Головні причини: жорстка монетарна політика Центробанку (високі відсоткові ставки для боротьби з інфляцією) і західні санкції, що обмежують доходи від експорту нафти.
- Початок 2026 року: економіка пішла в мінус. -1,8% за перші два місяці.
Жорстка монетарна політика — це курс центрального банку на підвищення відсоткових ставок з метою знизити інфляцію. Побічний ефект: подорожчання кредитів для бізнесу і гальмування економіки.
Крихка надія
У березні 2026 року світові ціни на нафту зросли через кризу на Близькому Сході. Це дало Міжнародному валютному фонду (МВФ) привід переглянути прогноз для Росії в бік поліпшення - з 0,8% до 1,1% зростання ВВП за підсумками 2026 року.
Проте сам російський Мінфін прогнозує зростання на рівні 1,3% у 2026 році, але вже попередив: ця цифра може бути переглянута в бік зниження наприкінці квітня через слабкі показники перших двох місяців.
Прогнози не збуваються
На нараді були присутні ключові фігури економічного блоку Росії:
- Максім Орєшкін - помічник президента з економічних питань;
- Ельвіра Набіулліна - голова Центрального банку Росії;
- Антон Силуанов - міністр фінансів.
Путін дав зрозуміти, що пояснювати падіння показників "календарними факторами", тобто посилатися на особливості статистики початку року, недостатньо. "Я розраховую почути сьогодні докладні доповіді про поточний стан економіки і про те, чому макроекономічні показники, як і раніше, не відповідають очікуванням", — заявив диктатор, підкресливши, що показники не дотягують навіть до прогнозів самих же чиновників.
Вимоги Путіна
Господар Кремля поставив перед економічним блоком такі завдання:
- Розробити "додаткові заходи щодо відновлення зростання"
- Створити умови для розвитку бізнес-ініціатив
- Перенаправити кваліфіковані кадри в сектори з вищим потенціалом зростання. Тобто туди, де є реальний попит і віддача, а не в роздуті державні структури.
Путін також згадав, що уряд підготував комплекс заходів щодо зниження залежності бюджету від доходів з волатильних сировинних ринків: від нафти і газу, ціни на які скачуть залежно від світової кон'юнктури. Деталей він не розкрив.
Залежність бюджету від сировинних ринків — хронічна проблема російської економіки: коли нафта дорога, скарбниця поповнюється; коли дешева, то виникає дефіцит. Знизити цю залежність Росія намагається вже кілька десятиліть, поки безуспішно.
Економічне стиснення на початку року — це не просто цифра у звіті. Воно означає: менше інвестицій, менше робочих місць у цивільних секторах, збереження високих ставок за кредитами. Поки економіка воює з інфляцією, споживчі позики та іпотека в Росії залишаються вкрай дорогими. При цьому військові витрати продовжують поглинати значну частину бюджету, залишаючи все менше ресурсів на розвиток економіки мирного часу.
Нафта дорожчає, санкції частково зняті, тижневі доходи ставлять рекорди. Здавалося б, Путін знову витягнув джокера. Але економіст Олексій Пластун нагадує, що поки Кремль рахував нафтодолари, українські дрони продовжували системно виводити з ладу всю систему російського нафтоекспорту: порти, НПЗ і нафтобази. На чиєму боці арифметика — читайте в статті "Остання надія Путіна. Дорога нафта проти палаючих портів і НПЗ".