Відповідний законопроект №8575 від 30 травня 2011 року, який ініційовано фракціями НУ-НС і ПР, підтримали 295 народних депутатів.
Документом, зокрема, передбачено, що держава гарантує на весь термін застосування "зеленого" тарифу закупівлю всієї електроенергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (окрім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише малими гідроелектростанціями), і не продану за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим "зеленим" тарифом. Держава гарантує також розрахунки за таку електроенергію у повному обсязі у встановлені терміни та грошовими коштами в порядку, встановленому законом.
Прийнятий акт містить також норму, згідно з якою Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) буде забезпечувати реалізацію державної політики щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії.
Нагадаємо, як писало ZN.UA, у липні 2010 року Міжнародне енергетичне агентство опублікувало оновлену дорожню карту розвитку технологій енергогенерації «Перспективи енергетичних технологій-2010». Це сценарний аналіз ключових технологій виробництва та споживання енергії на наступні 50 років. Основний акцент даної концепції - забезпечення розумного, природоохоронного (екологічного) і конкурентного розвитку енергетики. Визначальними при виборі технологій енергогенерації є ефективність, ступінь впливу на навколишнє середовище, капітальні та експлуатаційні витрати.
Енергетична стратегія України на період до 2030 року стала першим національним документом, що містить прогнози структури виробництва електроенергії, плани впровадження більш ефективного і сучасного енергогенеруючого обладнання, а також перспективні показники паливовикористання енергогенерацією.
Не вщухають дискусії про значення відновлюваної енергетики у структурі українського енергобалансу, особливо у світлі підготовки Національного проекту «Енергія природи». Нерідко у наукових та політичних колах звучать діаметрально протилежні думки про доцільність, можливості і масштаби будівництва та експлуатації об'єктів відновлюваної енергетики - від надміру песимістичних до фантастичних.
