Мінсоцполітики вніс законопроект про соціальне інспектування, який, по суті, створює в системі соцзахисту поліцейську структуру, уповноважену на місцях перевіряти умови життя будь-якого претендента на яку-небудь соціальну допомогу.
Про це пише в своїй статті для DT.UA Юлія Самаєва.
"Корупційна складова на поверхні: один раз дати хабара інспекторові, щоб потім увесь опалювальний сезон держава оплачувала твої рахунки - вигідно. Та навіть якщо закрити очі на цей аспект, чи справедлива така політика щодо людей, яким два роки розповідають про те, що умови одержання субсидій мінімальні, і підвищення тарифів їх не торкнеться?", - йдеться в статті.
"При реформуванні системи субсидій насамперед необхідно орієнтуватися на адресність допомоги. У законопроектах, які вносилися до парламенту разом з держбюджетом, наприклад №5130, дуже багато уваги приділяється саме цьому питанню, але адресність розуміють у дещо іншому ключі. Мінфін за умови, що закон приймуть, одержить доступ практично до всіх існуючих реєстрів і можливість використовувати персональні дані громадян. Це, за ідеєю, забезпечить виявлення тих одержувачів, які оформили субсидії незаконно, - пояснила DT.UA експерт з питань соціальної політики Інституту соціально-економічних досліджень Маріанна Онуфрик. - Тобто, з одного боку, чиновники закликають громадян масово оформляти субсидії, але з іншого - тепер починають дуже строго контролювати одержувачів".
"Існує маса механізмів, здатних запобігти всіляким зловживанням ще на етапі оформлення, - контроль над приховуванням доходів, перевірка достовірності поданих декларацій. Наприклад, якби нарешті була запущена Єдина аналітична система, більшості зловживань просто не було б. Процес був би прозорий і зрозумілий, а потреба у верифікації зникла. Але ми пішли іншим шляхом - уряд зробив вигляд, що забезпечує соціальний захист, а громадяни щосили робили вигляд, що вони малозабезпечені. Нині ж уряд замість посилення контролю на етапі оформлення посилює покарання для тих, хто вже є одержувачем виплат", - зазначає Маріанна Онуфрик.
На думку автора статті Юлії Самєвої, реформування системи субсидій - це набір хаотичних, не пов'язаних між собою і часто алогічних рішень, прийнятих численними учасниками процесу.
"Чого лише варта ідея враховувати депозити при оформленні субсидії в країні, де вкладників потрібно силою затягувати в банки, що лишилися на ринку", - запитує автор.
"Навпаки, люди готові опалювати повітря, аби тільки субсидії не відібрали. Перехід до монетизації, яка справді могла б стимулювати зниження енергоспоживання, спускають на гальмах. Так, це складна реформа, про що DT.UA вже писало (Операція "Монетизація", № 25 від 9.07.2016). Але відмовляються від неї з інших міркувань. Монетизація не вигідна нікому з вигодоотримувачів діючої системи субсидій, адже вона передбачала б роздачу реальним людям реальних грошей, а не перерахування віртуальних з держбюджету теплокомуненерго, нехай і через рахунки споживачів", - йдеться в статті.
Нагадаємо, загальна сума субсидій, призначених домогосподарствам, у січні-серпні 2016 році становила 2648,3 млн грн, що в 4,2 раз більше, ніж у відповідному періоді 2015 року – 625,8 млн грн, повідомляє Державна служба статистики.
Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство в серпні 2016 року зменшився порівняно з відповідним періодом минулого року на 25,6% і становив 142,0 грн.
Детальніше про систему субсидій по-українськи читайте в статті Юлії Самаевой "Протяг на півсотні мільярдів" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".