У розпал аврального бюджетного процесу Мінфін шукав можливості для економії і під приводом децентралізації почав передавати на місця все те, що центральний бюджет фінансувати не може, зокрема й ПТУ. І тепер, поки обурені профтехівці штурмують владні кабінети, чиновники й депутати намагаються внести зміни до законів, щоб хоч якось виправити те, за що самі ж і проголосували, йдеться у статті Оксани Онищенко і Юлії Самаєвої для DT.UA.
Як наголошують автори, додаткове навантаження на місцеві бюджети становитиме приблизно 6 млрд грн, а компенсувати його (згідно з ч. 3 ст. 142 Конституції) Мінфін не планує, розраховуючи, мабуть, що місцеві громади скористаються додатковими коштами, отриманими після перерозподілу податків.
"Та крім утримання ПТУ, у місцевих бюджетів чимало інших витрат: дефіцит освітньої і медичної субвенцій цього року перевищує 9 млрд грн, різницю в тарифах (майже 12 млрд грн) держбюджет не погашатиме взагалі, як і не фінансуватиме безоплатний проїзд пільговиків (2,2 млрд грн). Усі згадані витрати ляжуть додатковим тягарем на місцеві громади. Тобто їхні витрати вже зростають непропорційно зростанню їхніх доходів, і вони повинні будуть вибирати між пільговиками, лікарнями, школами і ПТУ", - йдеться у статті.
"За інформацією Мінфіну, озвученою на нараді в парламентському комітеті з питань освіти і науки, з 755 ПТУ 419 передано саме на баланс міст обласного значення. Для 25 з них коштів у місцевих бюджетах узагалі не затвердили. Втім, це не свідчить про те, що для інших 394 затвердили в достатньому обсязі, про це якраз Мінфін умовчує. Але згадує, що рік тому обласні бюджети отримали 10% податку на прибуток без додаткових повноважень, і в крайньому разі ці кошти можна використати на потреби ПТУ. Даруйте, а до чого тут обласні бюджети, якщо мова про міста обласного значення? І які міжбюджетні відносини ми будуємо, якщо зобов'язуємо область ділитися з містом, бо Мінфін не так порахував?", - запитують Онищенко і Самаєва.
"У результаті ситуація вирішилася, Верховна Рада підтримала законопроекти, які вносять зміни до держбюджету. Фінансувати ПТУ будуть з бюджетів областей, обласних центрів і тієї ж таки освітньої субвенції, якої вже на всіх не вистачає, і субвенції на підготовку робітничих кадрів (яку раніше скасували). А Уряд, у свою чергу, ухвалив постанову, відповідно до якої, кошти на фінансування ПТУ на загальну суму 500 млн грн будуть спрямовані обласним бюджетам і далі будуть розподілятись між містами обласного значення, де є реальна обмеженість ресурсу. З хати по нитці… Наскільки ці рішення вдалі, неясно, їх фінансово-економічного обґрунтування автори не пропонують", - йдеться у статті.
Нагадаємо, як раніше заявляв ідеолог реформи децентралізації, директор з науки і розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук, через рік Україна може не дорахуватися чималої кількості ПТУ, які потім треба буде відновлювати.
"Згідно з концепцією реформи, вся дошкільна і середня освіта - рівень громад. На рівні районів - інспекція. На обласному - ПТУ. Але Мінфін, якому, слава Богу, не дали зарубати бюджетну децентралізацію, все ж таки вставив свої "п'ять копійок", - профтехосвіта перейшла на рівень міст. У результаті, через рік ми не дорахуємося чималої кількості ПТУ, які потім треба буде відновлювати. Наприклад, у невеликому райцентрі є ПТУ, яке готує кухарів. Зрозуміло, що райцентру 50 кухарів щороку не потрібні. Тоді навіщо йому фінансувати за рахунок свого бюджету випуск кадрів для всієї області? Логічно ж. Понад те, ПТУ - це завжди хороші будівлі в центрі міста, з великою територією, які завжди цікаві "інвесторам", - зазначив експерт.
Детальніше про проблеми з фінансуванням профтехосвіти читайте у статті Оксани Онищенко і Юлії Самаєвої "ПТУ на голодному пайку" у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".