Побоюючись взяти на себе політичну відповідальність за проведення непопулярних реформ, представники української влади відкидають можливість кваліфікованого і всебічного обговорення реальних проблем, які україна сьогодні Україну змушує вирішувати МВФ.
Про це у своїй статті для DT.UA пише президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило. За його словами, політизація відносин з МВФ матиме для України вельми погані наслідки.
"Побоюючись узяти на себе політичну відповідальність за прийняття непопулярних рішень, як чинна виконавча влада, так і загалом учасники владної коаліції мотивують їх нав'язаною ззовні "волею" МВФ. Отже, апріорі відкидають можливість кваліфікованого всебічного обговорення вирішення суттєвих проблем, які змушує вирішувати МВФ: перевантаженість бюджетних видатків, неефективність соціальної сфери, застарілість моделі пенсійної системи тощо", - йдеться в статті.
Автор вказує, що в результаті визначення способів вирішення даних проблем переходить до "МВФівських клерків середньої руки", які використовують у своїй діяльності стандартні макроекономічні рецепти, написані в другій половині минулого століття.
Жаліло зазначає, що оновлений Меморандум про співпрацю з МВФ містить непоодинокі відсилання до завдання забезпечення економічного зростання, однак реалізація цього завдання планується на основі класичних підходів. Дані підходи не приділяють особливої уваги подоланню стагнаційних пасток, інституційної недостатності економіки та керованим структурних зрушенням.
Як повідомлялося, 4 квітня Міжнародний валютний фонд оприлюднив Меморандум співпраці з Україною, в якому сказано про необхідність прискорення темпу реформ.
Детальніше про проблеми співробітництва України з МВФ читайте у статті Ярослава Жалила "Маяки та буйки МВФ: макроекономіка структурних реформ" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".