Створення зони вільної торгівлі України з Євросоюзом формує лише передумови вирішення проблем української економіки, а механізми для їх реалізації ще не сформовані.
Таку думку в інтерв'ю ZN.UA висловив доктор економічних наук, професор Анатолій Гальчинський, коментуючи підписання економічної частини Угоди про асоціацію України і ЄС.
"В економічних реаліях завжди присутні плюси і мінуси, позитиви і негативи. Політики зазвичай акцентують увагу лише на якійсь одній стороні, професіонали - намагаються зрозуміти і те, і інше. Про позитиви угоди, а вони досить вагомі, дійсно вже багато сказано. Зараз час акцентів на проблемах", - зазначив він.
Економіст підкреслив, що механізми вільної торгівлі можуть діяти симетрично виробничій сфері тільки у разі взаємодії рівновеликих економік: "Не слід ховати голову в пісок і замовчувати те, що наш рівень ВВП на душу населення майже у вісім разів менше, ніж у ЄС. Коли країни Східної Європи інтегрувалися в ринкові структури ЄС, цей розрив був набагато меншим. Але суть навіть не в цьому. Як члени ЄС, відповідні країни мають право користуватися при виникненні економічних колізій структурними субсидіями Євросоюзу. У нас, природно, такої можливості немає".
"Треба розуміти й інше: ЗВТ сама по собі не вирішує проблему конкурентоспроможності економіки, залучення іноземних інвестицій. Вона формує економічні передумови вирішення цих проблем, але для їх реалізації необхідні відповідним чином адаптовані механізми, які нам належить ще сформувати", - сказав експерт.
Гальчинський також порадив не занадто радіти відкриттям для українських товарів величезного європейського ринку: "Потрібні уточнення - ринок ЄС дійсно в 5-6 разів більше російського, але він гранично насичений, в ньому немає розрідженого простору. В освоєнні таких ринків зниження митних бар'єрів і збільшення квот далеко не завжди є визначальним. Гранично заповнені освоюються ринки якістю, інноваційністю та конкурентністю продукції. Будувати свої стратегічні плани необхідно, виходячи і з цієї реальності. У "технологічну благодійність" грати з нами ніхто не збирається".
Економіст також нагадав ситуацію на кредитному ринку: в країнах ЄС вартість кредитів - 2-3%, в Україні - більше 20%. На 1 червня 2014 р. ставка рефінансування складала 0,25% (5 червня вона була знижена до 0,15%. - ред.), НБУ - 9,5%.
Гальчинський також зазначив невизначеність перспектив для української промисловості.
"Українське машинобудування - це (все ще і незважаючи ні на що) і одні з кращих в світі в своєму класі космічні ракети, літаки сімейства Анів, і експортоване в більш ніж 40 країн гірничо-металургійне обладнання Краматорська, і авіаційні двигуни "Мотор-Січ", і танки заводу Малишева, і користується високим попитом на світовому ринку " энерготехнологическое " обладнання сумчан, і багато інші найменування, які формують досить респектабельний технологічний бренд української економіки. Залишаться затребуваними ці виробництва в новій структурі поділу праці, що формується на основі ЗВТ, не знаю", - сказав він.
За словами експерта, в реальній практиці поділ праці за принципом "високотехнологічний центр" спеціалізується на індустріальному виробництві "периферія" не тільки не девальвується, а й поглиблюється.
"Відверто кажучи, я не можу собі уявити українську економіку, що спеціалізується в межах ЗВТ головним чином лише на виробництві металу та аграрної продукції. Однак така загроза реально існує", - резюмував Гальчинський.
Подробиці читайте в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна" в інтерв'ю Юрія Сколотяного з Анатолієм Гальчинським. !zn
Читайте також:
РФ захистить свою економіку за негативні наслідки угоди України з ЄС
В Брюсселі підписана економічна частина Угоди про асоціацію України і ЄС
Лідери ЄС: асоціація з Україною, Молдовою і Грузією - не фінальна стадія співробітництва