Другий рік поспіль економічного зростання, відновленого після кризи 2013-2015 рр., змінив критерії оцінки макроекономічних результатів, пише в своїй статті для DT.UA Ярослав Жаліло, д.е.н., директор аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень.
"Якщо 2,3% приросту ВВП в 2016-му сприймалися як "перемога", то зараз приблизно такий же показник розглядається найчастіше як втрачені можливості", - наголошується в матеріалі.
Підбиваючи підсумки 2017 року, економіст зазначає, що внесок інвестицій в економічне зростання вже значно знизився - через різке збільшення ролі споживчих витрат. Після підвищення з початку року мінімальної зарплати був запущений процес стрімкого збільшення доходів працюючих - середня зарплата в жовтні 2017-го в номінальному вимірі була на 36,5% вище, ніж роком раніше. Восени цей тренд доповнило підвищення пенсій. Але двигуном зростання споживчий попит так і не став: виробництво харчових продуктів залишилося практично на торішньому рівні (нестача продуктів власного виробництва покривається імпортом), чого не можна сказати про ціни на продовольство, які зростають випереджальними темпами.
Товарний експорт в 2017 році продемонстрував стрімке збільшення, яке за десять місяців року склало 18,4%. "Але парадокс в тому, що основна частка цього приросту забезпечена підвищенням світових цін, в той час як вітчизняне виробництво відповідної продукції практично не збільшувалася. А отже, доходи експортерів, які підвищуються, не розходилися "хвилями" зростання суміжних секторів економіки", - йдеться в статті.
"Отже, жоден з факторів не зміг забезпечити належну економічну динаміку через внутрішню суперечливість свого впливу, яка виявилися обмежувачем зростання. Стає зрозуміло, що вирватися з цього замкнутого кола можна, лише реалізуючи цілеспрямовану політику держави, орієнтовану на зростання", - вважає автор.
У 2018 році, на думку економіста, вага соціальних проектів буде зростати, що, відповідно, продовжить тренд збільшення споживчих витрат і послабить вкладення капітальних інвестицій. Зручна для політичного циклу ситуація складається на зовнішніх ринках: позитивна кон'юнктура дозволить отримувати достатні фінансові ресурси для реалізації соціальних програм і підвищення заробітної плати, при цьому не вдаючись до непопулярних кроків, які зазвичай необхідні, щоб пожвавити підприємницьку і інвестиційну активність.
"Отже, вікно можливостей для реформ, орієнтованих на зростання, очевидно, закривається принаймні до середини 2019-го, а головним завданням уряду в цих умовах буде отримати максимум позитивного ефекту і мінімізувати нестабільність від пасивного прямування економіки під впливом трендів зовнішніх і внутрішніх ринків", - підсумовує автор.
Детальніше про економічні підсумки року читайте в матеріалі Ярослава Жаліла "Полігон-2017": чи встигнемо зробити висновки?" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".