Широкомасштабне вторгнення і початок війни не скоротив рівень контрабандних потоків, а лише трансформував тіньовий ринок. Офіційні заяви про структурні зміни у напрямку легалізації митних платежів та їх зростання слід оцінювати критично, особливо якщо брати до уваги об'єктивний аналіз ситуації. Про це говорить в статті “Три роки без контрабандистів та обіцяні триста мільярдів у бюджет. Чи стала митниця годувальницею бюджету?” економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.
“У реальному вимірі, з урахуванням інфляції та девальвації, держава так і не дочекалась обіцяних 100 млрд грн, натомість, цілком імовірно, втратила нові 50 млрд грн… Номінальне зростання показників митних надходжень відповідає лише динаміці інфляції та девальвації гривні і майже не охоплює реальних резервів збільшення митних платежів”, – говорить автор.
На думку експерта, війна не змінила ринок “тіньового” експорту та імпорту товарів, а тільки переформатувала напрямки контрабанди. “Були – Туреччина і РФ із Сьомим кілометром та Барабашово, стали – Польща та захід країни”, – пише Олексій Кущ.
Для уникнення проблем з пошуком реальних обсягів контрабанди, достатньо провести звичайну аналітичну роботу, наприклад за допомогою порівняння дзеркальних статистичних даних української митниці з показниками митниць країн, які є торговельними партнерами. Те що така порівняльна оцінка не налагоджена говорить про те, що поки що об'єктивної оцінки митних платежів до цього часу не впровадили.
Цей спосіб є найдешевшим і водночас найдієвішим для боротьби з контрабандою, говорить експерт.
На думку автора допоможе позбавитись “чорного ринку” унормування та методологічне співставлення оцінки міжнародних товарних потоків методом платіжного балансу національного банку і за оціночними моделями державної статистики і митниці.
“Митниця має створювати перешкоди контрабанді, а не реальному бізнесу, для якого вона виконуватиме роль сервісної служби, а не “терміналу на поповнення” особистих статків митників. Наразі вся санкційна історія перетворилася просто на переформатування переліку людей, які “доглядають” за митницею. Із відповідним переспрямуванням митних потоків”, – зазначає експерт.
Водночас в Україні почали складати новий Митний кодекс, який має бути синхронізованим з нормами Митного кодексу ЄС щодо регуляції всіх експортно-імпортних процедур в Україні. Цим проєктом опікується керівництво Мінфіну та Держмитслужби.