В затвердженому Кабінетом міністрів України «Прогнозі економічного і соціального розвитку України на 2021–2023 роки» не враховані основні тенденції на світовому агроринку та глобальні виклики для сільського господарства, які на пряму впливають на українську агроекономіку, вказує у своїй статті для ZN.UA колишній перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.
За його словами в документі кидається в очі безпідставний оптимізм щодо низки моментів, як от нарощування обсягів виробництва продукції тваринництва в умовах постійної тенденції скорочення поголів’я великої рогатої худоби, свиней та курей-несучок.
«Але не дискусійні показники галузі викликають найбільше запитань, а цілковите нерозуміння викликів і хибне прогнозування ризиків. Кліматичні зміни? Не чули. Розірвані логістичні ланцюжки? Не бачили (неправда, чудово бачили). Розвиток сільських територій? Не знаємо (отут правда, точно не знають)», - зазначає експерт.
Він підкреслює, що українське агрогосподарство є складовою глобального виробництва продовольства, тому світові процеси набагато більше впливають на українську економіку, аніж про це думають в українському уряді.
«А ще є й інші питання: чи піде Росія війною на Україну? чи не сяде знову якийсь суховантаж на мілину/закриється порт на карантин? цінове ралі на ринку газу триватиме? а виробники добрив працюватимуть при ціні газу 1000+ дол. за тисячу кубометрів? а наш цукор буде конкурентним за такої ціни на газ? якою буде погода в 2021–2022 виробничому році в Україні? а в Канаді і на Кубані? Відповіді на ці та безліч подібних запитань можуть сильно змінити урядовий прогноз і взагалі будь-який прогноз на 2022 рік», — підкреслює Мартинюк.
Що принесе 2022 рік сільському господарству, чи чекати нам нових рекордів врожаїв, чи навпаки — готуватися до кризи та які перспективи розвитку у ринку землі читайте в матеріалі Максима Мартинюка «Прогноз-2022. Що буде з агросектором та ринком землі?».