Через повномасштабне вторгнення РФ або з інших причин декі підприємства можуть перебувати у стані простою. Експерт В’ячеслав Денисенко пояснив, як оплачується простій.
Простій – це призупинення роботи, зумовлене відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи або іншими обставинами (ст. 34 KЗпП).
Простій може бути зумовлений:
- об’єктивними причинами (виробничого, економічного характеру, зокрема й обставинами непереборної сили тощо);
- суб’єктивними причинами (дії або бездіяльність працівників, керівників чи роботодавця).
Простій може бути оголошений:
- для всього підприємства;
- для окремого підрозділу (служби);
- конкретного працівника.
Оплата простою залежить від його причин. Якщо причиною простою стали дії чи бездіяльність працівника, то відповідно до ст. 113 KЗпП час простою з вини працівника не підлягає оплаті.
Якщо простій стався з причин, що не залежать від працівника, то згідно ст. 113 KЗпП передбачено оплату часу простою з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (якщо простій займає не цілий робочий день: із розрахунку 2/3 оплачують лише години простою).
Простій оплачується у розмірі середнього заробітку:
- якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і довкілля, не з його вини (ч. 3 ст. 113 КЗпП);
- на період освоєння нового виробництва (продукції) терміном не більш як шість місяців (ч. 5 ст. 113 КЗпП);
- у разі переведення працівника через простій за його згодою на оплачувану нижче роботу (середній заробіток зберігається за попереднім місцем роботи) (ст. 33 КЗпП).
Працівника можуть перевести на іншу роботу за згодою, але з урахуванням його спеціальності та кваліфікації:
- на весь час простою – на тому самому підприємстві, в установі, організації;
- на строк до одного місяця – на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості.
Відмова працівника від переведення на іншу роботу чи на інше підприємство не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Законодавством установлений мінімальний розмір оплати простою. Колективний договір може передбачати більший розмір виплат за час простою. Під час простою не нараховують доплати й надбавки, передбачені колективним договором.
Питання про місце знаходження працівника в період простою (удома чи на робочих місцях) законодавчо не врегульовано. Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або вповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.
Питання щодо присутності чи відсутності на роботі працівників у разі простою можна вирішити у правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
Нагадаємо, чи можна оформити лікарняний під час простою підприємства. Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності визначає Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».