Відновлювати Каховське водосховище потрібно насамперед для водозабезпечення прилеглих регіонів, а саму гідроелектростанцію можна відновити впродовж шести-семи років після деокупації, заявив генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота.
Він зазначив, що НАН України ухвалила постанову «Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС», в якій зазначається про безумовну необхідність відновлення Каховського водосховища, оскільки його спустошення вплинуло на довкілля, інфраструктуру та водозабезпечення регіону, а також, безумовно, на роботу Запорізької АЕС та енергетики України в цілому.
Сирота зазначив, що вповні оцінити втрати для України внаслідок знищення Каховської ГЕС буде можна лише після деокупації всіх територій, що постраждали внаслідок підриву, адже разом із станцією було знищено міст з автомобільною дорогою та залізничним сполученням, газопровід та інші комунікації, а також суттєво пошкоджено глибоководний шлях через Дніпро для суден.
«Якщо говорити в цілому у розрізі української енергосистеми, то внаслідок руйнування Каховської ГЕС було втрачено 343,2 МВт встановленої потужності. Крім того, було втрачено 192 МВт регулюючої потужності, необхідної для оперативного балансування ОЕС України. Спуск Каховського водосховища і, як наслідок, зниження рівня нижнього б’єфа Дніпровської ГЕС призвело до несприятливих режимів роботи і періодичних обмежень потужності на агрегатах Дніпровських ГЕС-1 і ГЕС-2, а також до запровадження обмежень в роботі і інших ГЕС Дніпровського каскаду», - пояснив він питання втрат енергетичного сектору.
У ніч проти 6 червня 2023 року російські військові підірвали дамбу на Каховській ГЕС. Після підриву в «Укргідроенерго» заявили, що Каховська ГЕС зруйнована повністю та відновлення не підлягає. Через російський теракт у критичній зоні підтоплення в червні 2023 року опинилися близько 16 тисяч людей лише на правому березі Херсонської області. По обидва береги Дніпра в небезпеці близько 80 населених пунктів.