У 2016 р. в Україні було офіційно зареєстровано близько 15 тис. благодійних організацій і фондів. З них 9,5 тис. 2015-го подавали відомості про свої витрати на реалізацію благодійних програм, які становили майже 9,4 млрд грн. Цікаво, що близько 3 млрд грн припало на топ-5 найбільших фондів, тобто в середньому вони витрачали по 600 млн грн на рік. А 6 млрд грн, або понад 2/3 бюджету, витратила сотня найбільших фондів. Тобто, якщо прибрати з розрахунків фонди першої п'ятірки, виходить, що інші благодійні структури з числа першої сотні витрачали по 31 млн грн на рік. Ще майже 9,4 тис. фондів витрачали в середньому близько 300 тис. грн на рік.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Максим Праздніков. За його словами, американські благодійники, попри існуючу думку, насправді не дуже багато уваги звертали на Україну. З 2011-го по 2018 р., за даними Foundation Center, вони виділили для проектів в Україні 103,5 млн дол., або 0,1% від усіх зовнішніх грантів. Якщо дивитися на розподіл по роках, то найбільші надходження ми отримали після Революції гідності у 2014 р. Тоді за рік Україна одержала більш як 14 млн дол. грантової допомоги. Для порівняння, у 2012 р. сума приблизно дорівнювала 9 млн дол.
"Нині у Польщі активно зростає сектор доброчесності, і його робота зосереджується саме на країнах посткомуністичного блоку, серед яких і Україна. Та попри те, що присутність польських фондів в Україні значна, через обмежене фінансування вони тут здебільшого лише адмініструють проекти, які фінансуються або державними, або великими західними фондами, - зазначає експерт. - Сьогодні Україну точно не можна назвати найбільшим світовим реципієнтом допомоги від іноземних благодійних фондів, але, так чи інакше, у нас представлено чимало відомих і великих фондів. Більшість структур, що діють у нашій державі, мають на меті сприяти розвитку політичних і соціальних інститутів, включаючи захист прав людини, уникнення дискримінації тощо".
Проте, на думку автора, це зовсім не означає, що підтримка прав людини, свободи слова та інших свобод і надалі має залишатися здебільшого у фокусі іноземних фондів. Натомість увагу на цю проблематику мають звернути в тому числі й українські благодійники, що часто декларують подібні цілі, але не завжди можуть проілюструвати їх виконання конкретними прикладами.
"Тим не менш співпраця з іноземними неприбутковими структурами є перспективним напрямом для вітчизняних громадських організацій. Націлюючись на конкретні проекти та знаючи специфіку відповідних фондів, ініціатори напевно можуть розраховувати на часткове чи навіть повне фінансування від іноземних благодійних структур. Тим паче, що і суспільний запит, і можливості для такої співпраці вже є", - підкреслює експерт.
Детальніше про благодійні фонди читайте в статті Максима Празднікова "Гаранти грантів" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".