Станом на січень 2023 року українські суди першої інстанції винесли лише 8 рішень щодо відшкодування шкоди, завданої військовою агресією Російської Федерації. Про це повідомляє платформа відкритих даних Опендатабот, посилаючись на результати власного дослідження Єдиного судового реєстру.
Станом на початок 2023 року на розгляді національних судів перебувало 209 справ щодо відшкодування Росією майнової та моральної шкоди українцям та українським компаніям.
Майже усі позови, подані після 24 лютого 2022 року, суди задовольнили у повному обсязі — за умови, якщо розмір завданих майнових збитків та моральної шкоди було доведено.
Водночас в більшості справ, які перебували на розгляді перших інстанцій до повномасштабного вторгнення, не проходили апеляцію. Позовні вимоги в них були не задоволені.
Частіше до суду звертаються громадяни, що втратили своє майно внаслідок збройної агресії РФ. Таких справ у судах більшість — 154. З них 7 вже в стадії апеляційного розгляду.
І лише 55 справ щодо відшкодування шкоди державою-агресором були подані бізнесом. Хоча, за даними дослідження KSE Institute (проєкт “Росія заплатить”), за підсумками 2022 року щонайменше 109 великих та середніх підприємств зазнали прямих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Шкода попередньо оцінюється у $13 млрд.
На сьогодні найбільший задоволений позов містив вимоги на 154 млн грн. Загалом країні-агресору присудили відшкодування українцям збитків на суму понад 173 млн грн.
"По матеріальних збитках ситуація більш-менш стандартна. Потрібно довести право власності на майно, факт завдання шкоди, її розмір, надати докази, що шкода завдана РФ. Моральна шкода оцінюється суб’єктивно. Потрібно чітко обґрунтувати та підтвердити наявність моральних страждань саме внаслідок конкретних дій РФ. Позивачі звільняються від сплати судового збору у цій категорії судових справ", — прокоментував радник судової практики "Sayenko Kharenko" Олексій Колток.
Юрист радить не витрачати час і подавати позови вже сьогодні. Коли механізм відшкодування запрацює, важливо не загубити час на проходження судових процедур в Україні, оскільки виникне конкуренція стосовно російських активів, на які можна буде звернути стягнення.
Олексій Колток зазначає, що звертатись до національних судів за відшкодуванням збитків з РФ є доцільним з кількох міркувань:
- позивач отримає документ, який зафіксує розмір вимог до РФ. Таке право вимоги de facto є активом, може продаватись або відступатись;
- обставини, встановлені судовими рішеннями, не підлягають доказуванню під час вирішення інших справ. Тобто коли механізми виплати компенсацій будуть запроваджені, не потрібно буде втрачати час, віднаходити документи та шукати свідків задля доведення своїх вимог.
Нагадаємо, з 16 вересня 2022 року РФ вийшла з учасників Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини. Тому подання позову проти країни-агресора до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) наразі неможливе.
Крім того, російських активів в Україні майже не залишилось, тому такі рішення можуть виконуватись в іноземних юрисдикціях.
Для виконання судових рішень, ухвалених в Україні, в іноземних юрисдикціях, країна, проти якої подано позов, зазвичай має надати свою згоду. Наразі такої згоди РФ чекати не варто.
Водночас позови до українських судів стали можливі через те, що з 2014 у РФ не має судового імунітету в Україні. Це підтверджено позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у справі № 308/9708/19.
Правова позиція Верховного Суду полягає в тому, що суди України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, мають право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої в результаті збройної агресії РФ.
Раніше повідомлялося, як країни світу голосували за резолюцію про необхідність виплат Росією репарацій Україні. Зазначалося також, що Деякі з держав, що виступили проти ухвалення документу, імпортують українське зерно.