UA / RU
Підтримати ZN.ua

Уряд готує масштабне скорочення держслужбовців та зарплат чиновників

"Масштабність" торкнеться 205 тис осіб - держслужбовців, яких скоротять вдвічі. При цьому, загалом на державній службі працює понад 5 млн українців.

Мінцифри розробляє реформу, згідно з якою кількість чиновників у країні зменшиться вдвічі. У міністерстві відмовилися коментувати власні напрацювання до оприлюднення документа, однак з ними вдалося ознайомитися "Економічній правді".

Уряд налаштований провести реальну реформу, яка включатиме не лише скорочення кількості чиновників, а й зміни підходів до роботи державного апарату та визначення розмірів оплати праці.

Мета запропонованої реформи благородна: підвищити ефективність роботи чиновників та урізати видатки на їх утримання.

Відповідно до презентації Мінцифри, у перші пів року реформи чисельність бюджетників скоротиться на 60 тис осіб.

Внаслідок об’єднань міністерств та функцій забезпечення їх діяльності штат центральних апаратів міністерств скоротиться з 9,2 тис до 2,7 тис осіб. Кількість працівників їх територіальних органів – з понад 15 тис до менш ніж 9 тис.

Зменшаться штати Пенсійного фонду, Податкової служби, Держстату. У їх центральних апаратах працюють 13 тис осіб, у територіальних – 80 тис. Після реформи кількість таких органів скоротиться з 58 до 43, кількість працівників у їх центральних апаратах – до 4,3 тис осіб, у територіальних – до менш ніж 40 тис.

Проводити перевірки зможе лише Єдина державна інспекція. Решту органів або ліквідують, або позбавлять контрольних функцій. Як наслідок, кількість службовців, які здійснюють перевірки, зменшиться з 55 тис до 10 тис осіб. Скороченню штатів сприятимуть автоматизація, цифровізація та аутсорсинг.

Автори реформи підрахували, що звільнення чиновників дозволить щорічно економити 15 млрд грн. Від цієї суми слід відняти 3 млрд грн на програми соціальної підтримки та перепідготовки звільнених у перший рік її реалізації, тому чиста економія бюджету може становити 12 млрд грн на рік.

Пропонована реформа стосуватиметься лише державних службовців. За даними Національного агентства з питань державної служби, їх в Україні 168,2 тис. Ще 32,8 тис посад залишаються вакантними. Тобто загальна штатна чисельність чиновницького апарату становить майже 205 тис осіб.

До них належать працівники Офісу президента, уряду, Верховної Ради, міністерств, центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, обласних та районних адміністрацій, судів та інших державних установ.

Решту службовців, що працюють в державних установах, але не є держслужбовцями, ця реформа не зачепить. При тому, що ця цифра набагато більш вражаюча. Загалом на держслужбі, в органах місцевого самоврядування, державних агентствах, комісіях, інспекціях, службах та на держпідприємствах працюють понад 5 млн українців.

Учителів, лікарів та пожежників скорочення поки що також не зачепить.

План трансформації пропонує кардинально зменшити кількість органів влади та чиновників, які там працюють. Зміни пропонують проводити на найвищому рівні, починаючи з Кабінету міністрів. Кількість міністерств хочуть зменшити з 20 до 12 шляхом об’єднання та ліквідації.

Міністерство розвитку громад і територій, Міністерство з реінтеграції тимчасово окупованих територій та Міністерство інфраструктури об’єднають і назвуть Міністерством розвитку громад, інфраструктури, територій і реінтеграції.

Знову об’єднають міністерства, які вже об’єднували на початку каденції Володимира Зеленського, але у 2020 році знову розділили.

Під одним дахом можуть опинитися Мінекономіки та Мінагрополітики, до яких приєднають Міністерство стратегічних галузей економіки, яке створили у 2020 році. Нове відомство назвуть Міністерством інновацій та економічного розвитку.

Ще одне повторне об’єднання – Міненергетики та Мінекології. Вони стануть Міністерством енергетики, сталого розвитку та природних ресурсів.

Зміни торкнуться й освіти і культури. Міносвіти, Міністерство молоді та спорту і Міністерство культури об’єднають у Міністерство розвитку людського капіталу.

Міністерство у справах ветеранів ліквідують, а деякі відомства доповнять новим функціоналом. Так, Міністерство соціальної політики може стати Міністерством добробуту та розвитку продуктивних сил. МЗС у новій структурі уряду може перетворитися на Міністерство закордонних справ та євроінтеграції.

Скоротити кількість працівників міністерств хочуть шляхом централізації функцій підтримки їх роботи в одній установі – Центрі уряду.

Він замінить Секретаріат Кабміну і відповідатиме за бухгалтерію, управління персоналом та фінансами, юридичне забезпечення, ІТ-сектор, безпеку та адміністративно-господарську діяльність у всіх міністерствах. Тобто в міністерствах усі згадані підрозділи зникнуть, що призведе до скорочення посад.

У державну службу хочуть запровадити сучасні практики управління персоналом, які давно використовує приватний сектор. Ефективність роботи чиновників почнуть вимірювати зрозумілими цілями і, відштовхуючись від їх виконання, планувати бюджети тих чи інших державних органів.

Щодо звільнених. В умовах війни звільненим чиновникам буде складно знайти роботу. Це означає, що потенційну економію коштів можуть перекреслити видатки на підтримку безробітних.

Мінцифри бачить вихід у спеціальній програмі з працевлаштування звільнених чиновників. Колишнім бюрократам протягом трьох місяців після звільнення надаватимуть фінансову підтримку або гранти до 10 тис грн на перенавчання, платитимуть за пошук роботи рекрутинговим компаніям.

Автори реформи вважають, що чимало чиновників могли б податися в заклади освіти, адже багато вчителів виїхали за кордон. Дехто зі звільнених міг би працювати в приватному секторі та виконувати державні функції на аутсорсі.

Скільки держава витрачає на утримання чиновників, сказати складно, адже звітність Держказначейства недоступна для публічного перегляду. За даними проєкту "Ціна держави", у 2021 році на це витратили близько 100 млрд грн.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, у травні держава витратила на оплату праці державних службовців 4,5 млрд грн. Якщо екстраполювати цю суму на весь 2022 рік, то вийде 54 млрд грн.

Нагадаємо, зарплати держслужбовців за 5 років зросли утричі, але якість роботи залишилася без змін.

Як писало ZN.UA, провальні конкурси на посади в органах державної влади, що їх "слуги народу" скасовували 2019-го у зв'язку з карантином і лише через рік повернули, — бутафорія та лицемірство. На посади повсюди виводяться виключно "свої" люди. І це вже нікого не дивує й не обурює. Втім, як і те, що не розроблено й не впроваджено показників ефективності роботи як держслужбовців на посадах, так і органів влади (KPI’s). Читайте про це в матеріалі члена Громадської ради при НАДС, доктора філософії в галузі управління людськими ресурсами, CEO R&C Kyiv Group LLC Жанни Балабанюк "Держслужба: зарплати зі стелі і премії у 300 відсотків".