Зростання поставок до України палива російського виробництва, скорочення російських поставок нафти до Білорусі, що вдарило по білоруському експорту, а також нарощування виробництва палива "Укртатнафтою" закладають передумови для жорсткої боротьби за український паливний ринок.
Про це у своїй статті для DT.UA пише директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн. За його словами, вже в листопаді та грудні минулого року поставки палива з двох найбільших напрямів (білоруського і російського) практично зрівнялися.
"Є всі підстави очікувати, що у 2017 р. "дизельні" обсяги "Роснефти", які в Україну йдуть через швейцарську компанію Proton Energy Group S.A., перевищать 2,5 млн т і стануть найбільшим джерелом поставок "воюючої" країни", - зазначив він.
На думку Куюна, скоротивши постачання нафти до Білорусі, Кремль збільшив надходження до свого бюджету, вдарив по "балтійськогму транзиту", а також наніс удар по білоруським експортерам, як по своїм конкурентам на українському ринку.
Тим не менш, в Білорусі мають намір зберегти свої позиції на українському ринку, почавши імпорт нафти з альтернативних напрямків.
"За наявними даними, концептуально Мінськ уже досягнув домовленостей із Баку в особі державної нафтової компанії SOCAR про довгострокову поставку нафти на Мозирський НПЗ, розташований біля кордону з Україною. Зараз ідеться про три танкери, або 240 тис. т нафти на місяць, яка прийматиметься з моря та подаватиметься на білоруський НПЗ системою нафтопроводів "Укртранснафти". Поки що відкрите питання, який термінал прийматиме цю нафту - державний "Укртранснафти" у Південному чи "приватівський" "Синтез Ойл". Джерела схиляються до Одеси, оскільки з минулого року SOCAR став оператором цього термінала, який належить групі "Приват" і братам Суркісам на паритетних засадах", - зазначає Куюн.
Аналітик зазначає, що даний проект був реалізований в комплексі з домовленостями про щорічну поставку 1,3 млн т азербайджанської нафти на кременчуцьку "Укртатнафту", також контролюється "Приватом".
"Майже 3 млн т нафти для Мозиря та 1,3 млн т для Кременчука плюс трейдинг SOCAR на Чорному морі - це досить непогано для початку, тим паче, що є перспектива збільшення поставок як мінімум за першими двома напрямками. У свою чергу, "Укртранснафта" одержить додатково близько 4 млн т річної прокачки, які не будуть зайвими з урахуванням постійного зниження обсягів транзиту та транспорту нафти внутрішнього видобутку", - зазначає автор.
Куюн вказує, що додаткова завантаження мозирського НПЗ каспійською нафтою теоретично дозволить Мінську розраховувати на збереження ринкових позицій, однак агресивна політика російських експортерів буде для цього серйозною перешкодою.
"Ресурси практично не обмежені, ціни теж", - цитує автор заяву одного з міжнародних трейдерів, що стосується "Роснефти"
"Не дасть нудьгувати й "Укртатнафта", яка також нарощує виробництво. Панує пожвавлення й на південних рубежах, де ціни впали до рівня північних, а пропозиція на Чорному морі та в Середземномор'ї постійно зростає. На перші ролі тут виходить усе той самий SOCAR і не чужий йому трейдер "Корал".Усе це свідчить про розгортання гострої боротьби за ринок, який унаслідок такої конкуренції може втратити свою казна-звідки взяту "преміальність", - зазначає Куюн, підкреслюючи, що в цьому не зацікавлений жоден з продавців.
На його думку, в гострій конкурентній боротьбі можуть бути задіяні адміністративні важелі для усунення конкурентів і збереження ціни. Подібні процеси вже можна спостерігати на ринку скрапленого газу.
Раніше Роман Іванченко в своїй статті для DT.UA писав, що почавши вибірково зупиняти на кордоні окремі партії зрідженого газу в рамках справи про фінансування тероризму, СБУ нейтралізувала імпортерів понад 500 тисяч тонн скрапленого газу в річному вимірі, фактично "зачистивши" ринок в інтересах нового гравця, пов'язаного з Віктором Медведчуком.
Детальніше про наслідки скорочення Москвою поставок нафти до Білорусі для нафтогазового ринку України читайте у статті Сергія Куюна "До Москви задом, до Києва передом" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".