Проект бюджету-2017 дуже схожий на попередні аналоги і на бюджет поточного року, як по своїй структурі, так і по реалістичності, що є його основною проблемою.
Про це пише в своїй статті для ZN.UA український економіст Анатолій Максюта.
"Бюджет стає у 2017 р. ще більш соціальним за своєю структурою, отже, менш стійким до можливих змін макроекономічної ситуації та тих базових припущень, які покладено в основу макропрогнозу (зростання сільськогосподарських і сировинних ринків для українського експорту)", - йдеться в статті.
На думку Максюти, фундаментальною проблемою проекту бюджету на наступний рік є те, що він сформований в рамках старої споживчо-сировинної моделі розвитку економіки.
"Вірніше, це навіть модель не розвитку, а занепаду. Рушійними силами цієї моделі є експорт сировини (або товарів первинної переробки), повільне "підтягування" доходів громадян до прожиткового мінімуму, а також їхнє масове субсидування та дотування. Результатом цієї моделі стає періодичне виникнення критичних дисбалансів і дефіцитів (платіжного, фіскального, енергетичного та низки інших). Для покриття цих дисбалансів країна вдається до міжнародної та іноземної допомоги, що ставить її в економічну, а згодом - і в політичну залежність від кредиторів", - йдеться в статті.
Нагадаємо, як пише в своїй статті для ZN.UA доктор економічних наук Сергій Кораблін (Інститут економіки та прогнозування НАН України), Україна переживає черговий сировинної колапс, як це вже було в 1998-1999-х і 2008-2009 роках.
"Сировинна рецесія відновилася в 2012 році. Падіння цін на український експорт тривало чотири роки, аж до останнього моменту. За цей час гривня знецінилася до долара втричі, зовнішній борг перевищив 130% ВВП. Держава його обслуговувати не може, реструктуризує, знову шукає допомоги МВФ і будь-яких інших кредиторів", - пише він.
Детальніше про держбюджет читайте в статті Анатолія Максюти "Бюджет-2017: ефект "скрині" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".