Поведінка середньостатистичного українського споживача фінансових послуг є ірраціональною, він схильний до емоцій: страху, паніки, а також так званого «стадного інстинкту».
До такої думки дійшли чиновники, політологи, соціологи, економісти і банкіри, які брали участь у засіданні круглого столу «Модель «економічної людини» і поведінку українських споживачів фінансових послуг», яке відбулося 28 листопада у прес-центрі інформаційного агентства «Українські Новини».
«Мотиви українських вкладників - страх втрати заощадження і так званий стадний інстинкт. Для отримання інформації вкладники віддають перевагу сарафаному радіо», - зазначив у своїй доповіді Євген Бублик, старший науковий співробітник грошово-кредитних відносин Інститут економіки та прогнозування НАНУ.
Його колеги погодилися з цією думкою, акцентуючи увагу на тому, що залежність від емоційної складової є слабким місцем, яким користуються шахраї і спекулянти. «Ми стоїмо на порозі чергової афери, заснованої на панічних настроях населення, викликаних нестабільною фінансовою ситуацією у країні. Я хочу сказати, що до нас йде «російський ведмідь» і нас вважають «биками». Сьогодні в інформаційному просторі - масована реклама, через яку хочуть забрати у населення заощадження, які лежать у них глибоко під матрацами», - поділився своїм баченням Дмитро Леонов, викладач КНЕУ, голова Ради Української асоціації інвестиційного бізнесу.
Експерти прийшли до висновку, що вітчизняного споживача фінансових послуг треба виховувати, спільно працюючи над підвищенням економічної грамотності населення. Щоправда, кожен з учасників круглого столу залишився при своїй думці щодо шляхів вирішення даної задачі.
«Необхідно запровадити послугу фінансового консультування. Щоб фізичні особи були грамотними - це їм необхідно, бо ринок реклами не дає правильної та достовірної інформації. Фінансові установи повинні працювати над тим, щоб зацікавити фізособу безпечними інвестиціями», - зазначила Тетяна Майорова, зав. кафедри «Банківські інвестиції» Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
Частково погодився з нею Олександр Мертенс, голова правління Українського інституту корпоративного управління, професор НАУКМА. За його словами, поширювана банками інформація дійсно не завжди відповідає дійсності. «Не буду називати, які банки, але багато з них надсилають на пошту повідомлення, мовляв, ось тобі картка, бери. Легкі гроші, які виливаються потім у 80-83% річних, а людина просто з ними не може впоратися. Я думаю, що державі потрібно втрутитися в цю ситуацію», - сказав він.
У той же час Олександр Мертенс не впевнений в тому, що введення послуги фінансового консультування може кардинально вплинути на ситуацію: «Допустимо, зараз держава прийме закон про інвестиційних радників. Я думаю, що цих радників буде набагато більше, ніж охочих купити таку послугу. Це не раціонально. Нехай у нас буде саме грамотне населення, вони не будуть нести гроші шахраям, але все одно вони будуть тримати гроші в доларах... Ось такий у нас менталітет і його нічим не вибити зі свідомості нашого населення».
Олексій Шнеєр, психолог-консультант, бізнес-тренер, згоден з тим, що фінансові радники не будуть користуватися особливим «попитом» у звичайних людей. «Навколо мене сидять люди, які на цьому всі розуміються! І, звичайно, обведуть мене навколо пальця за мить. А я не хочу бути економічною людиною. Я хочу консультувати людей щодо психології, я хочу займатися своєю справою. Я хочу, якщо у мене є гроші, відчувати себе захищеним. Мені цікаво, хто з людей, які не хочуть бути економічною людиною, відчувають себе захищеними? А незахищеність, це згодом - паніка», - підкреслив експерт.
