Українським підприємствам-експортерам складно виходити із "зони торгового комфорту", шукаючи нові ринки та змінюючи логістику, в той час як українським чиновникам складно перейти від розробки стратегій і планів до питань їх практичної реалізації.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Юлія Самаєва. За її словами, при обговоренні нової експортної стратегії, запропонованої МЕРТ, представники бізнесу висунули до документу ряд претензій. Висловлювалося невдоволення, зокрема, відсутністю в стратегії податкової реформи, запропонованим переліком пріоритетних секторів, і навіть занадто великим обсягом тексту документа, що займає 140 сторінок.
"Узагалі склалося дивне відчуття того, що уряд уже намагається працювати в ринковій економіці, а виробники все ще хочуть залишитися в плановій (принаймні багато хто з присутніх). Настільки велике в них бажання, щоб за них зробили, визначили, забезпечили, видали, підтримали, знайшли ринки та домовилися. При цьому в залі були присутні в основному представники саме великих підприємств, на яких запропонований варіант стратегії, за ідеєю, взагалі не був орієнтований", - зазначає автор, підкреслюючи, що стратегія відпочатку була орієнтована на середній бізнес.
В той же час, Самаєва звернула увагу і на ряд обґрунтованих зауважень, висловлених підприємцями. Зокрема – щодо відсутності в Україні достатньої кількості робочої сили та фінансових ресурсів, необхідних для виходу на нові ринки збуту.
"На жаль, обговорення експортної стратегії показало, що експортерам складно виходити з зони торговельного комфорту, шукаючи нові ринки, розширюючи експортну структуру та змінюючи логістику. А чиновникам точно так само складно залишити зону комфорту стратегій і планів, у яких цілком грамотно пояснюється, що потрібно зробити, але ані слова про те, як це зробити", - констатує автор.
За її словами, реалізацію стратегії, запропонованої МЕРТ, можна заблокувати, просто не створивши передбачені документом нові структури та офіси.