Україні слід перейти на формування ціни імпортного газу за показниками його якості, а не тільки за номінальним обсягом. Про це в статті DT.UA пишуть експерти газового ринку Євген Андріанов, Алла Єрьоменко і Леонід Уніговський.
В постанові Кабміну №315 від 27 квітня про визначення ціни газу в Україні вибір іноземного газового хаба орієнтиром для вітчизняного ціноутворення висуває три блоки проблем, без вирішення яких ефективний і некорупційний механізм неможливий.
Експерти відзначають наступні проблеми:
1. Валютні перетворення в трикутнику євро-гривня-долар.
2. Стандарт вимірювання об'єму газу для перетворення енергетичних одиниць у об'ємні (Європа повністю перейшла на енергетичні одиниці).
3. Облік при цьому різного якості європейського газу різного походження.
Що стосується другого пункту - перетворення енергетичних одиниць в об'ємні, то, як зазначають автори, "цей блок проблем є найбільшим потенційним генератором корупції".
В Європі/Євразії діють три основні стандарти вимірювання теплотворності газу, необхідної для переходу від енергетичних одиниць до об'ємним: при 20°С (міждержавний стандарт СНД; в Росії, Україні та ін), при 15°С (стандартні кубічні метри - в Європі) і при 0°С (нормальні кубометри - все більше застосовуються в Європі).
Наприклад, вам запропонували російський газ за ціною 300 дол. за тисячу кубометрів стандартних (20°С). А в Німеччині цей же обсяг газу, але виражений вже у нормальних (нормативних за контрактом) кубометрах, буде коштувати 322 дол. Ось вам і можуть сказати в "Газпромі", що російський газ значно дешевше. Або навпаки. Якщо вам запропонували газ в Європі за ціною 300 дол./тис. кубометрів (нормальних), то в Україні він має коштувати 1,073 рази дешевше - всього 279 дол.
Ще складніше виглядає облік теплотворної здатності газу. Якщо використовувати при ціноутворенні в Україні параметри російського газу (тим більше що саме його ми найчастіше отримуємо і з Європи), то проблема не така вже й серйозна. Його якість, наприклад, щодня вимірюють у Словаччині, в пункті Будинце.
Але якщо моделювати в українській формулі, що газ реально купується на NCG, то проблема обліку теплотворення в формулах українського ціноутворення стає практично нерозв'язною.
Газ у Німеччини є сумішшю газу власного видобутку, нідерландської, норвезької, російського та іншого походження. Відсоток вмісту в суміші обсягу газу різного походження невідомий. Так європейцям знати це і не потрібно - газ продається за одиницю енергії, а не обсягу.
Вища теплота згоряння експортного газу (GCV) при 101,325 кПа і 20°С ("російський" стандарт) становить, за даними МЕА/ОЕСР/Євростату, кВт∙год/кубометр: в Росії - 10,5–10,7, Норвегії - 11,7; Нідерландах - близько 9,8. Якщо ціна тисячі кубометрів російського газу складає 300 дол., такий же обсяг норвезького газу, що має більш високу енергетичну цінність, повинен коштувати 331 дол. Значна різниця! А крім GCV, є ще й інші показники якості газу.
Звідси головний висновок - Україні необхідний перехід на ціни за енергетичні одиниці.
"Не підлягає сумніву, що проблеми перетворень, обліку жирності газу і т. п. відразу зникнуть після переходу України на вимірювання газу в енергетичних одиницях. Вся Європа перейшла на енергетичні одиниці, навіть ті країни, де фахівців газової галузі на порядок менше, ніж в Україні. Як кажуть фахівці, перехід від обсягів на енергетичні одиниці не так вже і складний. ПАТ "Укртрансгаз" вже має конкретні пропозиції з цього приводу", - резюмирут автори.
Більше читайте у статті Алли Єрьоменко, Леоніда Уніговського і Євгенія Андріанова "Ринок газу України: "Нормальные герои всегда идут в обход"?!" в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".