При цьому, учасники української делегації в інтерв'ю ZN.UA заявили про досить гнучку позицію України - перемовники готові відмовитися від перенесення надлишків національної квоти на подальші періоди (мова йде про непродані у 2007-2012 роках близько 2 млрд тонн СО2-екв; за нинішніми цінами - це більше 2 млрд дол, але даний еквівалент дуже і дуже умовний, оскільки покупців на всю цю кількість немає і не буде).
Натомість очікуються відповідні поступки: збереження статусу «країн із перехідною економікою» із заходами, що стимулюють скорочення викидів парникових газів. Це може бути участь у світових «зелених» фондах або технологічних банках, можуть бути гнучкі механізми, що компенсують витратні заходи на впровадження енергоефективних та зелених технологій.
Поки учасники делегації остаточно узгоджують проект позиції України з усією вертикаллю влади, у Державному агентстві екологічних інвестицій України, яке відповідає за дотримання РКЗК ООН та Кіотського протоколу до неї, вже більше місяця відсутній керівник.
У вівторок, 22 листопада, в агентстві завершилася перевірка, ініційована адміністрацією президента, і, за інформацією джерел у Мінприроди, у підсумкових висновках будуть міститися рекомендації щодо розформування Держагентства. Замість окремої структури за питання, пов'язані зі зміною клімату буде відповідати саме Міністерство - як це було до 2007 року, до періоду, коли фактично стартували механізми Кіотського протоколу.
Опитані ZN.UA експерти негативно характеризують таке рішення. Серед можливих ризиків, у першу чергу, є можливість дефолту, який може оголосити японська сторона, яка купила в України квоти на скорочення викидів у 2009 році (близько 300 млн дол). З отриманих від Японії коштів витрачено менше третини. Остання реорганізація рік тому Нацагентства у Держагентство фактично паралізувала роботу агентства щодо реалізації проектів, спрямованих на скорочення викидів у рамках угоди з Японією. Нинішня ж можлива реорганізація практично ліквідує підписувача даної угоди з українського боку і, отже, скасовує відповідальність. Нагадаємо, що у нецільовому витрачанні коштів, отриманих від Японії у рамках зазначеної Кіотської угоди, обвинувачують екс-прем'єр-міністра Юлію Тимошенко.
З 29 листопада по 9 грудня 2011 року у м.Дурбан (ПАР) відбудуться чергові глобальні кліматичні перемовини - 17-та конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, 7-ма конференція сторін Кіотського протоколу. Основна тема - майбутнє Кіотського протоколу, перший етап дії якого закінчується 31 грудня 2012 року. Після відносно успішної та результативної конференції у Канкуні в минулому році більшість експертів і дипломатів сходяться на думці, що у Дурбані не слід очікувати якихось серйозних зрушень.
Японія, Канада і Росія відмовилися брати участь у другому періоді Кіотського протоколу (КП). Тут врішальною може виявитися думка Євросоюзу, який вимагає досягти однозначного рішення про перспективи і статус нової довгострокової комплексної угоди зі скорочення викидів, яка прийде на зміну Кіотському протоколу.
Такий документ, який має стати компромісом для всіх без винятку країн, на думку дипломатів, можливий тільки до 2015 року.