За останні двадцять років рівень гумусу із 3,36% знизився до 3,14%, відновлення якого потребуватиме не одне століття. Щороку внаслідок ерозії з орної площі країни змивається півмільярда тон верхнього шару ґрунту, з яким втрачається мільйони тонн гумусу.
У грошовому виразі це $ 6 млрд побічних збитків через недобір врожаю на сплюндрованих землях, пише у статті в DT.UA оглядач Володимир Чопенко.
"Хтось скаже: подумаєш, якісь десяті відсотка… Але для того, щоб наростити енергетичний потенціал бодай на 0,1%, треба мінімум 25-30 років копіткої праці та значних витрат енергії. А на відновлення сантиметра ґрунту – два-три століття", - зазначає він.
Погіршення цієї характеристики автор поясняює тим, що сьогодні агрохолдинги і фермерські господарства "на догоду ринку" часто засівають монокультурами, і, до того ж, не завжди мають у своєму складі відділи тваринництва, "а, відтак, рілля – без органічних добрив".
"Це і забута контурно-меліоративна система землеробства, і деформована структура посівних площ. Коли на догоду ринку спрощують сівозміни, у яких частка багаторічних трав, починаючи із 1990 року, зменшилася із 12,3% до 3,7, кормових культур – із 24,7 до 3,8%", - пише Чопенко.
Зате частка експортоорієнтованих кукурудзи зросла із 8,5% до 17,5%, соняшнику, сої, ріпаку – із 11,6% до 27,3%.
Крім того, ще й на законодавчому рівні визнається анахронізмом розробку проектів еколого-економічного впорядкування сівозмін, паспортизацію земель.
"Це – рукотворні "дива". А, з іншого боку, природа калічить водною та вітровою ерозією", - резюмує автор.
Нагадаємо, як пише Чопенко, за прогнозними розрахунками, щоб реалізувати заходи зі збереження й відтворення родючості ґрунтів, на найближчі чотири роки потрібно загалом близько 200 млрд грн. У середньому 50 млрд щороку.
Більше читайте у статті Володимира Чопенко "Безземельна нація" у останньому числі газети "Дзеркало тижня. Україна".