UA / RU
Підтримати ZN.ua

Україна має встигнути до кінця року узгодити з ЄК усі регламенти для своїх продуктів

До кінця 2015 року Держветфітослужба має узгодити із Єврокомісією усі регламенти, а їх з десяток, аби вітчизняна м'ясо-молочна продукція стала рівноправною на європейському ринкові.

Україні треба поспішити адаптувати до норм ЄС свої регламенти для вітчизняних продуктів

Україні треба поспішити адаптувати до норм ЄС свої регламенти для вітчизняних продуктів

До кінця нинішнього року Україна в особі Держветфітослужби повинна переробити та адаптувати приблизно вісім-десять своїх регламентів до норм Євроосюзу, повідомив заступник голови выдомства Віталій Башинський в інтерв'ю ZN.UA.

Загалом, зазначив він, в рамках адаптації нормативно-правової бази, що формує й організовує роботу Держветфітослужби, "назбиралося десь 950 сторінок тексту, з обох сторін" - закони, юстовані накази, постанови та розпорядження.

При цьому він зазначає, що є "раціоналізатори", котрі для "прискорення" процесу адаптації радять основні євросоюзівські документи англійською, без перекладу, "механічно вкласти у гарну обкладинку з тисненими золотом українськими титулами".

"Тому, щоби захистити напрацювання Держветфітослужби, будь-які зміни у стратегії погоджуємо із Євросоюзом. І то, виключно у межах нашої компетентності" - каже Башинський.

Процес погодження обох законодавств відбувається шляхом gap analysis - порівняльного аналізу.

"Наприклад, ми намірилися навести лад у сфері сирого товарного молока. Порівнюємо українські норми із європейськими. Ті параметри, які ніколи не нормували, копіюємо із європейських постулатів. А існуючі адаптуємо, іноді піднімаючи планку безпечності та якості, або ж запроваджуємо нові методи дослідження" - розповів замглави Держветфітослужби.

Читайте також: Україна попросила у ЄС ще 2 мільярди євро

В результаті була розроблена стратегія, яку слід затвердити на двосторонньому засіданні Комітету із санітарних і фітосанітарних заходів (SPS). Але зробити це можна лише після того, коли 28 країн-членів ЄС визнають нашу Угоду про асоціацію такою, що вступила у дію.

"Отоді ми спільно визначимо пріоритетні напрямки, частину з них віддалимо до 2016 р., а то й до 2018-го" - зазначив чиновник.

"Якщо вітчизняні експерти оберуть першочерговими молоко, свинину та яловичину, у такій послідовності і просуватимемо продукти на європейський ринок. Усе залежатиме від кон'юнктури" - додав Башинський.

Заходи SPS поширюються на добавки у харчових продуктах, забруднюючі речовини у них, на процедуру сертифікації у частині дотримання принципів продовольчої безпеки чи здоров'я рослин, методів обробки, дотримання санітарних вимог при імпорті, щодо маркування, прямо пов'язаних із безпекою харчування.

Виконання стратегії - це обов'язок України, прописаний в угоді. Щодо зони SPS - тієї частини, яка забезпечує нашу зовнішню торгівлю і яка на сьогодні є вотчиною суто Держветфітослужби, то календарного плану дій, погодженого з Єврокомісією, ми не порушуємо.

"До кінця нинішнього року нам належить переробити та адаптувати вісім-десять регламентів" - повідомив заступник голови відомства.

Башинський пояснив, що коли Верховна Рада прийме закон про корми, то похідним буде регламент із кормів. Ще один – щодо побічних продуктів тваринного походження, які переробляють на добрива: "Україна запроваджує категоризація, чого раніше взагалі не практикувала".

Читайте також: Економіку Росії врятує лише відмова Путіна від війни в Україні – економіст

Таких категорій, зокрема, буде три. Перша категорія: побічні продукти від хворих тварин спалюємо на попіл. Друга: переробка з глибокою термічною обробкою із кінцевим виходом добрив. І третя категорія: утилізуємо, отримуємо м'ясо-кісткове борошно, яке можна використовувати у виробництві кормів.

Україна повинна пройти процедуру визнання статусу щодо хвороб тварин, інфекцій тварин та шкідників, регіоналізації/зонування, зон, вільних від шкідливих організмів, та зон, що охороняються від шкідників, розповідає далі Башинський. "У цьому контексті пріоритетними є класична чума свиней (один регламент), бруцельоз та блютанг великої рогатої худоби (один регламент)" - уточнив він.

При цьому він додає, що "не певен, що ми їх адаптуємо". І пояснює:

"В Україні щеплення проти класичної чуми свиней (КЧС) обов'язкове, тоді як Європа забороняє імпорт худоби, що пройшла вакцинацію. Тобто, великотоварні комплекси з виробництва свинини, відмовившись від обов'язкового щеплення проти КЧС, не зможуть експортувати продукцію до тих країн, де ця процедура обов'язкова. До Росії, наприклад…"

Подробиці читайте у матеріалі Володимира Чопенко "Українські харчі на європейському столі не з'являться, якщо Україна втратить статус країни епізоотичного благополуччя" в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".