До 2045–2050 рр. Україна входитиме в десятку країн із найнижчим співвідношенням населення працездатного та пенсійного віку (2,03) за умови встановлення оптимального пенсійного віку (виходячи із тривалості життя при досягненні пенсійного віку, який для України у 20145–2050 рр. становитиме 63 роки).
Про це в статті ZN.UA пише Василь Башко.
В Україні вже зараз чисельність пенсіонерів (12,3 млн) перевищує чисельність зайнятого у формальному секторі економіки населення (12,1 млн). Навіть якщо розраховувати на повну детінізацію, чого не має навіть у найбільш розвинених країнах, статистика все одно буде сумною - лише 16,4 млн осіб зайнятого населення. Водночас співвідношення між пенсіонерами та зайнятим населенням у більшості розвинених країн становить 1,3–2 рази, а в країнах, що розвиваються, - 2–2,5 разу (Мексика, Китай, Індія).
Через об'єктивні обставини, зокрема старіння населення, низькі податкові ставки в Україні можуть бути конкурентною перевагою країни лише за умови жебрацьких соціальних виплат. Допоки не буде вичищено авгієві стайні слідчих і судових органів, виконавчої служби, які власне і є основною перешкодою на шляху залучення іноземних інвестицій і підвищення конкурентоспроможності економіки, подібні податкові ініціативи виглядають як намагання розрахуватися за обід з чужого гаманця.
Більше читайте у статті "Податкова реформа: як стати святішим від Папи Римського за один помах" у свіжому номері "Дзеркало тижня. України".