Недовироблення електроенергії вітчизняними АЕС у зв'язку з імпортом з РФ обійшлася Україні - держоператору "Енергоатом" - втратою мінімум 500 млн грн. Ще 184 млн грн становить недоотриманий прибуток через більш низькі тарифи на продаж е/е в Крим, а не українським промисловим споживачам.
"Аварійний виліт навіть одного блоку (а вони неминучі) різко б'є по стійкості єдиної енергосистеми країни. Але фактично блоки АЕС все-таки брали участь у регулюванні потужності, періодично розвантажуючись", - пишуть у ZN.UA автори статті Ганна Люта і Ігор Маскалевич..
Ось як прокоментував ситуацію на прохання ZN.UA Сергій Тараканов, заступник директора з модернізації НАЕК "Енергоатом": "Так, це підвищений знос. Так, розвантажувати атом шкідливо, неефективно і просто нерозумно. Але іншого варіанту просто не було. За участь у регулюванні (на відміну від ТЕС і гідроенергетиків) атомники не отримали ні копійки.
Навесні, коли почали виводити блоки в ремонт, очікували, що ситуація зміниться, і що залишилися в роботі блоки АЕС можна буде не розвантажувати. Заодно це дозволило б теплоелектростанціям накопичити вугілля на зиму.
Але балансові та системні обмеження для атомної генерації зберігалися все літо і частково осінь. При цьому вони дивним чином збігалися з обсягом імпорту електроенергії. І не маневрової, а базової, зауважте, електроенергії. З Росії".
В даному випадку з атомниками повністю згодна і теплова генерація, видачу якої стали обмежувати в догоду імпорту електроенергії з РФ.
Тим не менше Міністерство енергетики та вугільної промисловості тільки в жовтні 2015-го призупинило імпорт російської електроенергії, і то із застереженням - "до появи необхідності". Яка у міністерства - не у енергосистеми - з'явилася з відключенням Криму від енергосистеми України.
"Навколо імпорту електроенергії закрутилося занадто багато схем. Майже рік тому з'явилася нова схема постачань електроенергії з РФ. Причому тоді її лобіювали в адміністрації президента люди, дуже близькі до Костянтина Григоришину. І хоча спроби безпосередньо поставити свої фірмочки не увінчалися успіхом, самі схеми залишилися", - пишуть Люта і Маскалевич.
В кінці року Міненерговугільпром, посилаючись на тотальний дефіцит електроенергії в енергосистемі країни, не заперечував проти підписання між державною компанією "Укрінтеренерго" і російським "Інтеррао" договору на імпорт базової (!) електроенергії. Причому не для покриття пікових потреб, а рівним графіком. Паралельно було укладено договір на поставку електроенергії в Крим.
Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин тоді пояснював співгромадянам необхідність зазначеної вище схеми: "Будемо купувати електроенергію в Росії, у нас зараз не вистачає потужностей. Вуглегірську ТЕС знову бомбили". І заявляв, що імпортувати електроенергію з Росії вигідно, тому що вона дешевша власної теплової.
Схема така: Росія продає електроенергію нам через "Укрінтеренерго", яке, у свою чергу, продає її в "загальний котел" - Оптовий ринок електроенергії. Далі українське підприємство викуповує її і магістральними лініями "Укренерго" поставляє в Крим якомусь "Центру здійснення розрахунків" - дітища російської "Інтер РАО".
За десять місяців поставки електроенергії з території України в АР Крим склали майже 4,5 млрд кВт·год. А імпорт російської - близько 2 млрд кВт·год.
Тараканов зазначив: "Недовиробіток українських АЕС за той же період за балансових обмежень, які встановлював регулятор, склав 1,9 млрд кВт·год. Одночасно вже восени обмежували і видачу ТЕС". Простіше кажучи, цю ж енергію цілком могли виробити і вітчизняні генеруючі компанії.
Але цією схемою навіть хваляться. Нещодавно міністр Демчишин оптимістично інформував співгромадян, що "за десять місяців на постачання електроенергії в Крим Україна (точніше, "Укрінтеренерго" - авт.) заробила близько 300 млн грн".
"Українська державна компанія "Енергоатом" від такого ефективного менеджменту втратила близько 800 млн грн, - запевняє С. Тараканов. - В результаті Україна втратила тільки в грошовому еквіваленті 500 млн грн. Згадуємо ази початкової школи. Російська електроенергія обходилася "Укрінтеренерго" за ціною 67 коп. (за нинішнім курсом НБУ). Якщо б закуповували у вітчизняних атомників - 42 коп., тобто в півтора рази дешевше".
До липня 2015-го Крим платив нам по 83 коп. за кіловат-годину, з серпня - по 1,1 грн. Проте для українського промислового споживача тарифи вище - 1,18 грн.
Якщо врахувати, що Україна постачала у Крим вдвічі більше, ніж купувала у РФ, то можна підрахувати втрати: 8 коп. помножити на 2,3 млрд кВт·год, вироблених в Україні. Разом - 184 млн грн недоотриманого прибутку, підраховують журналісти.
Фахівець також нагадує про те, що окуповані росіянами Крим і частина Донбасу не платять за електроенергію, внаслідок чого почали накопичуватися нові борги ДП "Енергоринок" перед енергогенеруючими компаніями.
"Сьогодні цей борг держави перед державною компанією ("Енергоринку" перед "Енергоатомом") досяг 10 млрд грн, з яких 4,7 млрд - за час війни. Ці майже 5 млрд грн фактично вийняли з кишені державної атомної енергогенеруючої компанії, поставляючи безоплатну електроенергію окупантам", - упевнений С. Тарганів.
"Цікаво, що Петро Порошенко тиждень тому звернувся до лідерів європейських країн з проханням не знімати санкції з РФ - країни-агресора, незважаючи на економічні збитки, які несе ЄС. Ми ж, жертви агресора, терпимо збитки, продовжуючи співпрацю з ним..." - резюмує Люта.
Більше про наслідки энергоблокады Криму для енергоринку України читайте у статті Ганни Лютої та Ігоря Маскалевича "Енергоринок: кримський синдром" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".