Виходячи із затвердженого постановою Кабінету міністрів України №496 від 1 липня 2016 р. плану реструктуризації НАК "Нафтогаз України", підприємство фактично продовжить залишатися монополістом на ринку газу України, що унеможливить подальший розвиток конкурентного ринку природного газу в країні.
Про це пише в своїй статті редактор відділу економічної безпеки DT.UA Алла Єрьоменко.
Вона зазначає, що в плані багато уваги приділяється перспективам вирішення арбітражного спору між "Нафтогазом" і "Газпромом" у трибуналі м. Стокгольма. Перш за все при створенні ПАТ "Магістральні газопроводи України" для всіх дотичних міністерств існує певна умова, а саме: "Протягом 30 днів з дати набрання чинності остаточними рішеннями по суті арбітражних справ між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром", що тривають при Арбітражному інституті Торговельної палати м. Стокгольма".
"І хоча, на перший погляд, власне це і є наріжним каменем усієї цієї "реформи", та по суті саме це несе в собі великі ризики. По-перше, ніхто не знає точно, як надовго затягнеться розгляд цієї справи в Стокгольмському арбітражі і коли чекати остаточного рішення. У найкращому випадку рішення може бути наприкінці наступного року, хоча топ-менеджери "Нафтогазу" обережно висловлюють сподівання на кінець першого кварталу чи першого півріччя 2017-го. Однак не виключено, що арбітражний спір триватиме набагато довше", - пише Єрьоменко.
"По-друге, треба чітко усвідомлювати, що в такому разі до рішення в Стокгольмському арбітражі ніякого поділу "Нафтогазу" не відбудеться, що прямо суперечить положенням про строки поділу, зазначені у Законі України "Про ринок природного газу". Тобто "Нафтогаз" (як він себе тепер називає - Група "Нафтогаз") продовжуватиме залишатися монополістом на ринку газу України", - йдеться в статті.
Автор зазначає, що монопольне становище "Нафтогазу" приведе до наступного:
- неможливості виконати в повному обсязі вимоги Кодексу газотранспортної мережі (найбільший порушник - НАК "Нафтогаз України"), що ускладнює функціонування вітчизняного газового ринку;
- ускладнень фінансування робіт з підтримки ГТС України в належному стані (за перше півріччя 2016 р. "Укртрансгаз" отримав від "Нафтогазу" за транзит російського газу із обумовлених угодою між НАК "Нафтогаз України" і ПАТ "Укртрансгаз" 11 млрд грн лише 4 млрд, тобто 40% від запланованого);
- адміністративного тиску "Нафтогазу" на ПАТ "Укртрансгаз", яке вимагало і вимагає від НАК "Нафтогаз України" виконання в повному обсязі умов законодавства і підзаконних актів (але замість цього саме після постанови №496 з'являються повідомлення про мало незаконні дії, розтрату держкоштів, щоправда за 2010–2011 рр.; ні, там не янголи, але вони не страшніші за тих, хто в "Нафтогазі").
"Ухвалений план реформування в цілому вигідний, хоч як це парадоксально, лише нинішньому керівництву НАК "Нафтогаз України". Тому що до остаточного рішення в арбітражному спорі між НАКом і "Газпромом" у Стокгольмі провести хоч якісь реальні структурні зміни з юридичного боку не вдасться - "Нафтогаз" так і залишиться мінімум на рік, а можливо, й на значно більший термін часу "контролером" основних фінансових потоків країни, щонайменше в газовій галузі", - йдеться в статті.
Нагадаємо, як раніше писали Алла Єрьоменко та Ганна Люта, замість прямих бюджетних дотацій у 2016 році уряд покриває збитки "Нафтогазу" за допомогою немонетизированных субсидій.
Детальніше про план реформування "Нафтогазу" читайте у статті Алли Єрьоменко "Як ділять українську ГТС, або Unbundling-3" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".