Ракетний удар хуситів по танкеру, який перевозив російську нафту через Аденську затоку, може виявитися вирішальним моментом для нафтового ринку, який раніше був стійким до атак бойовиків-хуситів на торгові судна, пише Bloomberg.
Видання зазначає, що велика частина нафти, що йде через Червоне море та Суецький канал, надходить з Росії, і теоретично її транспортери можуть почуватись у безпеці. Зокрема, самі хусити давали зрозуміти, що російським кораблям нема чого боятися, а Москва є союзником їхнього спонсора Ірану. Нафтові танкери в основному не зазнавали атак.
Але напад у п’ятницю показав: які б гарантії не надавали єменські хусити, вони не поширюються на вантажні судна, якщо саме судно має хоч незначний зв’язок із США, Великою Британією чи Ізраїлем.
Атака означає, що більша частина з 3 мільйонів барелів на день російської сирої нафти та палива, які проходять через Червоне море, щоб досягти споживачів в Азії, може бути під загрозою. При цьому російська нафта все ще має значення для світового ринку, попри санкції, запроваджені через війну Росії в Україні.
У зв’язку з тим, що ціни на нафту в п’ятницю зросли приблизно на 2 долари, перед нафтотрейдерами у понеділок виникне кілька важливих питань.
Чи припиниться транзит через Червоне море?
«Це малоймовірно ні для торгівлі в цілому, ні для потоку нафти зокрема», - заявляє видання.
Рішення про транзит залежить головним чином від чотирьох речей: бажання власника, екіпажу та фрахтувальника, і прибутку.
Якщо фрахтувальник хоче пройти через Червоне море та знаходить судновласника, який бажає, з екіпажем, який готовий зробити це, можливо за додаткові гроші через небезпеку, тоді торгівля відбуватиметься до тих пір, поки ціна буде прийнятною.
«Водночас витрати на страхування можуть бути настільки непомірними, що деякі власники вважають більш привабливим пройти довгий шлях навколо Африки, вслід за контейнерними вантажовідправниками. Але хоча напад у п'ятницю перевизначив типи кораблів, які можна розглядати як цілі, не всі кораблі потраплять до цієї категорії. Найвірогіднішим результатом є те, що кількість бажаючих ризикнути зменшиться, але маршрут не закриється зовсім», - зазначає Bloomberg.
Чи російська нафта стала мішенню?
Точно ні. У міжнародній морській базі даних Equasis менеджером Marlin Luanda, танкера, на який напали, є фірма під назвою Oceonix Services Ltd. у Лондоні. Для хуситів цього було достатньо для атаки.
Але паливо на Marlin Luanda відрізнялося від більшості російської нафти в одному: його перевозили за допомогою західних постачальників послуг, оскільки його ціна була в межах обмеження, дозволеного санкціями США.
Після вторгнення Росії в Україну та накладення санкцій, більшість російської нафти та палива переміщується на так званому тіньовому флоті. Ці судна мають секретну структуру власності, майже ніколи не мають посилання на Велику Британію, США чи Ізраїль, рідко, якщо взагалі заходять у порти цих країн, і навіть їхня страховка є непрозорою.
Якщо хусити перевіряють свої цілі за допомогою з відкритих джерел, все одно буде багато російської нафти, яку вони не переслідуватимуть, принаймні частково через те, що у відкритому доступі дуже мало інформації про ці кораблі.
Тим не менше, завжди існує ризик потрапити в перелік цілей.
Чи зростуть витрати на страхування?
Ймовірно так. Ще до того, як під удар потрапив російський паливний вантаж, вартість страхування транзиту підскочила в десять разів за кілька тижнів до приблизно 1% від вартості корпусу судна.
Це близько 1 мільйона доларів для деяких суден, та потенційно більше, ніж їхні додаткові рахунки за паливо, щоб плавати навколо Африки.
Невдовзі після атак США та Великої Британії на єменських хуситів аналітики Clarksons Securities заявили, що зростання вартості страхування може змусити більшість кораблів йти в обхід.
Що подумають власники та команда?
Ймовірно, саме позиція власників суден стане найбільшим питанням для світового ринку нафти, але для отримання чіткої картини знадобиться деякий час, оскільки найважливіше, як будуть поводитися власники, пов'язані з Росією.
Атаки хуситів провокували тривогу у моряків ще до підпалу Marlin Luanda, і приблизно три чверті власників найбільших танкерів у світі уже намагались не ризикувати.
Власники танкерів, що перевозили російські вантажі, та їхні екіпажі, схоже, були найбільш безпечні та продовжували плавати через Червоне море, принаймні до інциденту в п’ятницю.
«Якщо ситуація зміниться, це буде поганою новиною для Москви і потенційною проблемою з постачанням на світовому нафтовому ринку. Російську нафту доведеться транспортувати довгим шляхом навколо Африки, створюючи додаткове навантаження на танкерний флот, який уже в не надто хорошому стані через посилення західних санкцій.
Вищі витрати на доставку нафти в кінцевому підсумку вдарять б по ціні російської нафти і палива в точці їхнього експорту. І на разі не ясно, чи вистачить суден, якщо більшість - або всі - будуть змушені долати довгий шлях навколо Африки», - зазначає видання.