У ході розгляду в суді справи щодо виплати багатомільйонної премії ексголові "Нафтогазу" Андрію Коболєву стала відомою дуже важлива деталь, яка, безумовно, потребує додаткового вивчення. На цьому наголошують в Центрі протидії корупції, юристи якого дослідили трансляцію засідання Вищого антикорупційного суду України, за підсумками якого ВАКС визнав підозру колишньому голові "Нафтогазу" необґрунтованою.
Зазначається, що наприкінці травня 2018 року Коболєв видав наказ, на підставі якого були виплачені премії працівникам "Нафтогазу" загальною сумою 537 661 866 грн, з яких безпосередньо йому нараховано 260 989 430 грн.
"Саме наказ Коболєва і став остаточною юридичною підставою для виплати йому премії", - зазначають в ЦПК.
При цьому Коболєв порушив постанову КМУ №859, оскільки мав передати Наглядовій раді повноваження розподілити погоджену йому частину премії між співробітниками компанії, проте не скористався цим правом.
Коболєв також не поінформував Наглядову раду про перелік осіб і обсяги премій, які вони отримали включно з ним, попри те, що Наглядова рада поклала на нього такий обов'язок.
Позиція сторони захисту зводилася до того, що буцімто постанова №859 не поширювалася на випадок визначення розміру премії голові "Нафтогазу", оскільки розмір премії визначила Наглядова рада.
Однак, такому аргументу суперечить те, що:
- постанова №859 в редакції на час визначення розміру і виплати премії чітко визначала, що вона поширюється в тому числі на голів правлінь та членів правлінь публічних акціонерних товариств, яким і є НАК "Нафтогаз" згідно зі своїм статутом;
- рівень заробітної плати Коболєва був визначений із урахуванням постанови КМУ №859, що є безумовним доводом поширення постанови на "Нафтогаз".
"Очевидно, нормативний акт КМУ не може поширюватися на Коболєва в частині визначення розміру окладу та не поширюватися в частині обмеження розміру премій", - наголосили в ЦПК.
"Сподіваємось, що Апеляція ВАКС, яка сьогодні розглядатиме скаргу САП на згадане вище рішення, дасть відповіді на всі питання", - підкреслили в ЦПК.
В ЦПК також зазначили, що загальне враження, яке залишає ця справа, є таке: у слідства в справі дійсно є прогалини та недопрацювання, а ВАКС при ухваленні свого рішення не надав відповіді на важливі юридичні питання.
Водночас у ЦПК переконані, що під час виплати премії таки мало місце порушення чинного законодавства.
Також суд встановив, що Наглядова рада свідомо прийняла рішення про преміювання та не зазнавала тиску з боку чиновника.
Крім цього, за 5 років слідства у справі члени Наглядової ради, в тому числі її голова допитані не були.
Також суддя відкинув твердження прокурора, що більшість членів Наглядової ради є іноземцями, а тому не володіють знаннями українського законодавства та визнав таким, що суперечить ідеї корпоративного управління в акціонерних товариствах та дискредитують роль міжнародних експертів в складі наглядових та контролюючих органів.
Крім цього, обмеження щодо щодо порядку встановлення премій уповноваженими на це суб'єктами на дії Коболєва в НАК начебто не поширювались.
Це рішення САП оскаржила до Апеляційної палати ВАКС, і 8 лютого відбудеться розгляд справи в апеляції.
Як писала ZN.UA, у 2018 році Коболєв отримав 207 млн грн ($7,9 млн). Усі отримані кошти він конвертував у долари США та поклав на рахунок у Ощадбанку. Згодом ці гроші він переказав на рахунок матері, що проживає в США, вказавши мету перекладу "допомога сім'ї". Детальніше про ті події читайте в матеріалі Ігоря Маскалевича "Чекаємо на танки Коболєва".