Уряд Казахстану схвалив постанову про ліквідацію свого торговельного представництва в Росії, документ набув чинності з моменту публікації. Про це йдеться в оприлюдненій постанові уряду Казахстану.
"Ліквідувати державну установу «Торгівельне представництво Республіки Казахстан у Російській Федерації» Міністерства торгівлі та інтеграції Республіки Казахстан", - йдеться в документі.
Як випливає з постанови, Казахстан повністю ліквідував посаду торгового представника в Росії, штатну чисельність представництва та оплату праці указаних службовців.
Подібних рішень щодо інших країн від Астани останнім часом не було.
Угоду про взаємне заснування торгових представництв уряду Росії та Казахстану підписали ще в жовтні 1992 року. 30 років потому Казахстан попередив, що з 1 лютого 2023 року закриває представництво. В уряді пояснювали це рішення тим, що представництво вже виконало всі поставлені завдання.
Водночас, торговельне представництво Росії в Казахстані продовжує роботу, оскільки його діяльність є прерогативою Російської Федерації.
При цьому, за даними Міністерства торгівлі Казахстану, Російська Федерація була основним торговельно-економічним партнером цієї країни. Це зумовлено низкою об'єктивних факторів, таких як географічне розташування, загальний економічний простір ЄАЕС, розвинена договірно-правова база.
На сьогодні в Казахстані діє близько 8000 компаній з російською участю та 3348 спільних підприємств.
На території ВДНГ у Москві функціонує торгово-виставковий центр міжнародного значення "Казахстан".
Водночас нагадаємо, як розвивалися стосунки двох країн протягом 2022 року.
На початку січня 2022 року, у рамках оголошеної в Казахстані антитерористичної кампанії, яка була пов'язана з протестами в країні, Росія ввела у Казахстан свої війська. Це було зроблено в рамках Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Хто стояв за протестами в країні, які стали приводом для введення військ Росією, широко не повідомлялося. Проте, у ЗМІ курсувала версія, що вийти з Казахстану російські війська змусила непублічно висловлена реакція Китаю.
22 лютого Казахстан оголосив, що не визнає "Л/ДНР", а відправлення на Донбас "миротворців" ОДКБ вважає неможливим.
Практично одразу після вторгнення РФ в Україну, Казахстан зупинив авіасполучення з Росією.
У червні Казахстан повідомив про підтримку санкцій проти Росії.
У ніч із 5 на 6 червня в Казахстані вибухнуло найбільше родовище нафти. Це сталося після обіцянки президента країни Касим-Жомарт Токаєва збільшити постачання до Європи, замінивши тим самим російську нафту.
Після цього Казахстан терміново запровадив закон для заборони провезення санкційних товарів до Росії.
Вже в липня Казахстан запропонував Європі нафту замість російської. Казахстан займає 11-е місце у світі за обсягом видобутку нафти - 1,7 млн барелів на день.
У вересні Казахстан почав обмежувати роботу з російською платіжною системою "Мир", за допомогою якої Росія певний час розраховувала обходити західні санкції, запроваджені щодо рубля та банківського сектора країни- агресорки.
У листопаді Казахстан фактично заблокував вивезення російського зерна до країн Центральної Азії та Китаю.