У Приватбанку розкрили схему, за допомогою якої колишні власники банку добиваються розгляду справи у потрібного судді. Про це повідомляється в одній із соцмереж Приватбанку.
Фактично, схема не порушує жодного закону, але завдяки маніпулюванню певними процедурними прогалинами, колишнім власникам Приватбанку вдавалося відсіяти непотрібних суддів.
Так, позивачі подавали кілька однотипних позовів. При цьому кожен з них подавався з очевидними недоліками. Далі суд повертав позови на доопрацювання. Але недоліки усувались лише в тих позовах, які були розподілені на «потрібного» суддю.
У результаті породжувалися такі дива правосуддя, як, наприклад, прискорений розгляд 4000 сторінок справи за менше ніж 45 хвилин, проведення судових засідань із невеликими інтервалами та незвично швидке оформлення письмового судового рішення, зокрема, напередодні засідання в суді США.
«Розгляд цих справ відбувався без належного урахування відповідних фактів і доказів», - стверджують в ПриватБанку.
Про ці факти у ПриватБанку нагадали у зв'язку із запланованим на 19 жовтня 2022 року розгляду Великою Палатою Верховного Суду одразу двох справ, що можуть мати вкрай критичні наслідки для ПриватБанку та фінансової системи країни в цілому.
Зокрема. на 10:00 призначено розгляд справи за позовом колишнього голови правління ПриватБанку Дубілета О.В., у якій фактично має бути вирішено питання застосування «антиколомойського закону» № 590-IX в цій та в більше як 40 інших аналогічних справах.
На 11:00 призначено розгляд справи за позовом АТ «Нікопольський завод феросплавів» про визнання припиненими кредитних зобов'язань, у якій колишні власники намагаються створити перешкоди розгляду цивільних позовів Мін'юсту США, а також справ ПриватБанку в США та в Ізраїлі.
При цьому, підкреслюється, що справа Дубілета проти ПриватБанку - це випробування Верховного Суду «антиколомойським законом». У цій справі колишній голова правління ПриватБанку Дубілет О.В. просить визнати недійсною процедуру bail-in, яка була застосована до нього в рамках дій держави щодо порятунку банку в 2016 р.
Фактично Велика Палата має остаточно вирішити чи буде застосовуватись Закон № 590-IX, так званий «антиколомойський закон», усіма судами нижчих інстанцій до колишніх власників банку та їх пов'язаних осіб, що матиме наслідки для більше ніж сорока інших аналогічних справ.
Нагадаємо, у червні 2021 р. Господарський суд м. Києва закрив провадження у справі за позовом Дубілета О.В., застосувавши норми Закону № 590-IX і визнавши неможливим скасування націоналізації та повернення банку колишнім власникам. Однак, у жовтні 2021 року Північний апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу пана Дубілета та, проігнорувавши вимоги Закону № 590-IX, направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Справа НЗФ проти ПриватБанку - це спроба колишніх власників уникнути правосуддя у США та Ізраїлі.
Як вже неодноразово заявляли в ПриватБанку, позов НЗФ є штучним та пред’явлений компанією з орбіти колишніх власників банку лише з однією метою — перешкодити розгляду в США позовів про цивільну конфіскацію, ініційованих Міністерством юстиції США щодо майна, яке було придбане колишніми власниками через пов'язані компанії, у зв’язку зі звинуваченнями у відмиванні грошей, а також саботувати справи ПриватБанку в США ($685 млн плюс відсотки) та в Ізраїлі ($600 млн плюс відсотки).
Нікопольський завод феросплавів є одним із позичальників, пов’язаних із ПриватБанком до націоналізації.
Завод та інші пов'язані з колишніми власниками компанії подали 150 подібних позовів (об'єднані у 15 проваджень), вимагаючи від українських судів підтвердити законність удаваних кредитів, які є предметом міжнародних позовів ПриватБанку.
Позивачі добиваються від українського суду винесення рішення, яке по своїй суті є "довідкою" для іноземних судових процесів, що їхні кредитні зобов’язання були нібито належним чином виконані, кошти були використані за призначенням, а кредити погашені позичальником.
Винесення рішення на користь АТ «Нікопольський завод феросплавів» у цій справі може розцінюватися як прояв втручання українських судів у діяльність іноземних державних установ, зокрема Міністерства юстиції США, та створити загрозу отриманню державним ПриватБанком значних відшкодувань на користь українських платників податків.