Народні депутати ініціюють реструктуризацію зовнішнього державного боргу України перед Міжнародним валютним фондом. Проєкт постанови №5607 внесли до парламенту, нині він перебуває на розгляді в Комітеті.
У пояснювальній записці до проєкту постанови необхідність її ухвалення обґрунтовується тим, що начебто більшість реформ, запропонованих нашій країні з боку МВФ, були «суперечливими та малоефективними».
«Більшість із запропонованих Україні з боку МВФ реформ були суперечливими та малоефективними для нашої держави і тому подальші умови співпраці з Міжнародним Валютним Фондом повинні бути переглянуті», - йдеться у документі.
У записці також йдеться, що через пандемію коронавірусу Україна опинилася у стані фінансово-економічної кризи, що на думку законотворців є підставою для відмови віддавати борги.
«13 травня 2020 року більше 300 законодавців з усього світу звернулись до МВФ і Світового банку списати борги найбідніших країн та збільшити фінансування для запобігання глобального економічного спаду», - наголошується у ПЗ.
Пік виплат зовнішніх боргів України за попередні роки припадає на нинішню осінь. У проєкті постанови цей період названо «найбільшою поточною проблемою України». У 2021 році наша країна витратить 468,4 млрд гривень на погашення державного боргу та ще 158,68 млрд гривень на його обслуговування (сумарно 627,08 млрд гривень).
Тож автори постанови пропонують:
- Уряду терміново підготувати та направити МВФ звернення з пропозицією реструктуризації частини зовнішнього державного боргу України як постраждалої від пандемії країни;
- Провести консультації та переговори з МВФ з метою роз'яснення позиції України щодо зовнішнього державного боргу;
- Створити тимчасову спеціальну робочу групу з розробки комплексу заходів реструктуризації зовнішнього державного боргу України перед МВФ, залучивши до неї народних депутатів.
Фактично ж йдеться про те, що офіційний Київ відмовляємося платити борги і вимагає або знизити ставку, або продовжити терміни, або і те, і інше. Крім того, за фактом реструктуризація боргів означає технічний дефолт країни.
Ще гіршими є формулювання, до яких вдалися народні обранці. Зокрема, щодо «неефективності» реформ МВФ. Відносини нашої країни з Міжнародним валютним фондом доволі складні та напружені, і такі формулювання точно не сприятимуть поліпшенню.
Нагадаємо, Україна має виплатити протягом 2021 року 602 млрд грн, прогноз по виплатах збільшено на 3,34 млрд грн. За даними Рахункової палати, у першому кварталі поточного року на обслуговування держборгу України витрачалася кожна сьома гривня доходів державного бюджету.
Докладніше про те, які ризики несе нинішня боргова політика України, читайте у статті Тетяни Богдан і Віталія Ломаковича «Боргові тренди» для читачів ZN.UA.