Київська міська рада затвердила будівництво 1 628 квартир коштом державного та місцевого бюджетів. Це передбачає Міська цільова програма забезпечення житлом на 2022-2024 роки, ухвалена Київською міською радою 14 липня.
На сьогодні у відкритому доступі тексту програми немає.
У той же час, ZN.UA вирішило поцікавитися, які квартирні черги існують в столиці, попри те, що сьогодні вони здаються пережитком радянських часів.
Отже, згідно з інформацією, яку оприлюднили в Київміськраді про ухвалену програму, громадян, що стоять на черзі в Києві, збираються забезпечувати як безплатним, так і доступним у плані оплати, а також тимчасовим житлом.
Міська цільова програма включає 6 напрямів, які охоплюють різні категорії громадян та мають свої механізми фінансування. Зокрема, це:
- Забезпечення соціальним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов і мають право на його отримання, в тому числі дітей сиріт, дітей, які позбавлені батьківського піклування, та осіб з їх числа.
- Забезпечення громадян доступним житлом.
- Забезпечення громадян тимчасовим житлом.
- Забезпечення громадян, які потребують поліпшення житлових умов, житлом із залученням іпотечних житлових кредитів.
- Фінансово-кредитна підтримка молоді для забезпечення їх житлом.
- Надання житла в оренду з викупом.
Як зазначають в міськраді, підтримку можуть отримати громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, серед них – діти сироти та молодь.
Як розповів депутат Київської міської ради та очільник постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Олександр Бродський, такий крок дозволить зменшити квартирну чергу у столиці.
Спробуємо розібратися, наскільки це так.
Зазначимо, що квартирна черга в Києві практично не рухається вже кілька років. У 2018 році в КМДА наголошували, що це пов'язано із тим, що механізм виділення квартир регламентується застарілим Житловим кодексом 1983 року.
І ця черга більш ніж вдвічі перевищує чергу у Львові, у чотири рази черги в Одесі та Харкові, у п'ять разів - у Сумах, Запоріжжі, Хмельницькому та Івано-Франківську.
Станом на 2021 рік у квартирній черзі у Києві стояло близько 68,5 тисяч осіб. Таким чином, 1 628 квартир, які планують здати в експлуатацію протягом наступних двох років, чергу практично не зрушать. І за таких темпів будівництва останні люди, що стоять у черзі, до омріяної квартири просто не доживуть.
Станом на 2021 рік найбільша черга в столиці була у Дніпровській райадміністрації – 11 тис. 437 осіб, а найменша – на Печерську, де зареєстровано 2 тис. 410 осіб. В інших районах столиці наступна ситуація: Оболонська РА – 5 тис. 425, Солом'янська РА – 7 тис. 943, Шевченківська РА – 7 тис. 739, Деснянська РА – 6 тис. 87, Голосіївська РА – 6 тис. 455, Дарницька РА – 7 тис. 346, Святошинська РА – 8 тис. 77, Подільська РА – 5 тис. 339 осіб.
Тут слід додати, що не менш вражає і черга у столичному регіоні. Наприклад, у доковідному 2019 році у Київській області потребували поліпшення житлових умов 118,3 тис. осіб. Третина з них знаходиться на квартирному обліку. Решта – це учасники АТО і внутрішньо переміщені особи.
Для порівняння, у Львові в черзі стоїть 27 тис. 852 містян, які сподіваються поліпшити житлові умови.
На третьому місці за кількістю охочих отримати житло опинилася Одеса, де у черзі перебуває 16 тис. 735 осіб. Тут, наприклад, у Київській райадміністрації міста зареєструвалося 1 тис. 388 людей, у Приморській РА – 5 тис. 689, Суворовській РА – 5 тис. 504, Малиновській РА – 4 тис. 154 людей.
Міста, де квартирна черга розтягнулася на понад 10 тис. охочих отримати житло: Харків (15 тис. 30 осіб), Суми (14 тис. 573), Запоріжжя (12 тис. 157), Хмельницький (11 тис. 237), Івано-Франківськ (10 тис. 815).
Черга, де менш як 10 тис. осіб – у Житомирі (9 тис. 839), Чернівцях (9 тис. 492), Дніпрі (8 тис. 669), Рівному (7 тис. 828), Черкасах (7 тис. 295).
Найменша черга в Ужгороді, там на поліпшення житлових умов чекають 1 тис. 175 людей.
Щодо Житлового кодексу України, який заважав столичній владі зменшувати квартирну чергу, то, як відомо, Верховна Рада скасувала його в квітні 2022 року.
Що після цього змінилося для громадян, можна прочитати в наступній публікації ZN.UA.