Європейські країни можуть лише неохоче погодитися на пропозицію США використати прибутки від заморожених російських активів для надання великого кредиту Україні, повідомляє Politico.
У той час як міністри фінансів країн G7 продовжують свою зустріч в Італії в суботу, 25 травня, найпотужніші столиці ЄС вимагають від Штатів гарантій того, що Європа не буде в кінцевому підсумку нести витрати.
Протягом декількох місяців США підштовхували своїх європейських союзників до пошуку альтернативних шляхів отримання коштів для Києва на тлі побоювань, що наявні фонди допомоги Україні можуть вичерпатися вже наступного року.
Хоча зараз з'являються сигнали того, що Європа погодиться на пропозицію США використати майбутні прибутки від активів для надання Україні кредиту в розмірі 50 мільярдів євро, такі країни, як Франція та Німеччина, побоюються, що їхні платники податків “опиняться на гачку”, якщо позика не буде повернена після закінчення війни.
"Нам все ще потрібно зрозуміти різні варіанти. Ми повинні оцінити економічні та юридичні наслідки, тому ще занадто рано говорити про деякі елементи такого інструменту”, - сказав міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер.
Російські активи заморожені в Європі з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року. Відтоді вони приносять відсотки. Після місяців розбіжностей США відмовилися від свого початкового плану конфіскувати активи в повному обсязі, й натомість запропонували варіант використання прибутків від заморожених коштів.
ЄС має більше переваг у цій грі, саме на його території зберігається більша частина заморожених російських активів, тоді як американські банки зберігають лише незначну частину.
Після місяців розбіжностей міністри фінансів G7, які зібралися в Італії, намагалися продемонструвати єдиний фронт, але незабаром почали з'являтися тріщини, оскільки країни ЄС показують лише мляву підтримку плану США.
Дипломатів чекає складне завдання, щоб згладити ці розбіжності до зустрічі лідерів G7 в Італії в середині червня.
Європа стурбована тим, що згода на пропозицію США дасть Вашингтону “піар-перемогу”, в той час як в кінцевому підсумку платити будуть саме європейські країни.
Згідно з планом, щорічні відсотки від активів будуть використовуватися для погашення кредиту, але європейські чиновники прагнуть розробити запасний варіант на випадок, якщо активи будуть передані Росії, коли війна закінчиться.
З цим пов'язані побоювання, що європейським платникам податків доведеться “розщедритися”, якщо виплати боргу України затримуватимуться кредиторами.
Члени G7 — Німеччина, Франція та Італія наголосили, що США мають сплатити свою частку, якщо відсоткові платежі зміняться на половині терміну кредиту або якщо Україна не зможе обслуговувати свій борг у найближчі роки.
Ставки високі для ЄС загалом. Цього тижня 27 країн Союзу узгодили план використання прибутку, отриманого від заморожених російських активів у Європі, близько трьох мільярдів євро, на закупівлю зброї для України. Виплати мають початися з липня цього року.
Деякі європейські столиці, такі як Париж, не бажають кардинально змінювати цю важко досягнуту домовленість, щоб прийняти елементи плану США.
Ще одним фактором напруженості є те, що Вашингтон прагне передати потенційний кредит безпосередньо Україні. Представники ЄС запропонували замість цього видати гроші Києву через свій спеціальний фонд, оскільки більшість активів знаходиться в Європі.
Деякі європейські чиновники також висловили побоювання, що країни ЄС, які симпатизують Росії, такі як Угорщина, можуть виступити проти всього, що нагадує план США. Одна країна ЄС може заблокувати продовження санкцій проти Росії кожні шість місяців, що додає додатковий рівень невизначеності для такого шляху фінансування.
Цього тижня Угорщина вже заявила про незгоду із закупівлею зброї для України в межах вужчого плану ЄС щодо використання прибутків від заморожених активів РФ. Це є ознакою того, що може статися, якщо пропозиція США буде реалізована.
Що буде з арештованими активами РФ, вирішуватиметься в червні на саміті лідерів G7. Які варіанти розглядатимуть і скільки все ж може отримати Україна, розповідала Олена Галушка в статті “Заморожені російські активи. Чи варто сподіватися на їхню передачу Україні”.