Цього року імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ) до ЄС досяг рекордного рівня, попри спроби Євросоюзу скоротити залежність від енергоносіїв РФ після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, повідомляє FT.
Станом на середину грудня Європа імпортувала рекордні 16,5 млн тонн російського скрапленого газу, що перевищує минулорічний показник у 15,18 млн тонн, згідно з даними компанії Kpler. Цьогорічний показник імпорту також перевищує попередній рекорд у 15,21 млн тонн у 2022 році.
“Те, що ми побачили цього року, дивує. Замість того, щоб поступово скорочувати імпорт російського СПГ, ми його збільшуємо”, - каже аналітик Інституту економіки енергетики та фінансового аналізу Ана Марія Яллер-Макаревич.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році ЄС поставив собі за мету припинити імпорт російських енергоносіїв до 2027 року, але поставки СПГ, який прибуває до європейських портів, продовжують зростати.
На відміну від потоків газу з РФ трубопроводами, які скоротилися до мінімуму, а також російської нафти й вугілля, які заборонені в ЄС, імпорт російського СПГ все ще дозволений і зростає — це свідчить про те, що Європа досі “не відвикла” від дешевих поставок, додала Яллер-Макаревич.
Аналітики вказують на збільшення закупівель російського СПГ на спотовому ринку — 33% імпорту скрапленого газу російського походження в ЄС здійснено за спотовими контрактами цього року, порівняно з 23% торік, каже консалтингова компанія Rystad Energy.
Такі компанії, як Shell і Equinor, оголосили, що не купують російський СПГ на спотовому ринку. Інші трейдери заявили, що після вторгнення РФ в Україну в контрактах на спотові поставки часто з'являються пункти, які гарантують, що СПГ “не має російського походження”.
Однак цього року обсяги спотової торгівлі зросли, оскільки трейдери “можуть отримувати вантажі дешевше з Росії, зазначає аналітик Rystad Крістоф Халсер.
Він додав, що СПГ, який постачається з російського терміналу на Ямалі до Європи, має “значно нижчу” ціну, ніж газ, який постачається з США.
Раніше Європа імпортувала близько двох п'ятих свого газу з РФ, більша частина якого надходила трубопроводами. Зараз загальний імпорт газу з Росії, включаючи потоки трубопроводами, становить лише близько 16% від загального обсягу поставок газу до ЄС.
Європейські чиновники переконані, що ЄС не потребує російського палива, навіть якщо це означає згоду на вищі ціни, щоб купувати газ в інших постачальників.
Але російський СПГ цього року склав 20% від загального обсягу імпорту палива в ЄС морем, порівняно з 15% минулого року, свідчать дані відстеження суден. Не весь російський СПГ, привезений до Європи, споживається в регіоні, частина його перевантажується і відправляється в інші частини світу.
Цьогоріч обсяги поставок до Франції різко зросли — майже вдвічі порівняно з 2023 роком. За даними Kpler, більше половини поставок надійшло на термінал у Дюнкерку. Французькі енергетичні компанії EDF і TotalEnergies, а також німецька державна Sefe мають угоди про використання терміналу.
Бельгія була другим за величиною імпортером російського СПГ, оскільки її порт у Зебрюгге — один із небагатьох європейських пунктів перевалки скрапленого газу з танкерів льодового класу на звичайні вантажні судна. Уряди країн ЄС домовилися заборонити такі потоки російського СПГ з Ямалу до країн, які не є членами Союзу (заборона почне діяти в березні 2025 року).
Новий комісар ЄС із питань енергетики Дан Йоргенсен пообіцяв наступного року представити план, як Союз може досягти поставленої на 2027 рік мети — відмовитися від усіх російських викопних видів палива.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у жовтні натякнула, що ЄС може збільшити імпорт енергоносіїв із США, щоб “заспокоїти” новообраного тамтешнього президента Дональда Трампа, який погрожував широкими торговельними тарифами. Трамп попередив, що ЄС повинен купувати великі обсяги американської нафти й газу, інакше на Союз можуть чекати тарифи.
Практично втративши європейські нафтовий і газовий ринки, РФ не тільки не втрачає надії, а й не полишає спроб повернутися зі своїми енергоносіями в Європу. І розробляє для цього гібридні стратегії. Про те, як “Росія маскується, щоб повернути свої нафту і газ в Європу. Як її зупинити”, розповідала команда Центру “Стратегія ХХІ” — Михайло Гончар, Оксана Іщук, Ігор Стукаленко та Андрій Чубик.
А про необхідність запровадження Україною санкцій на транзит нафти та газу російського походження читайте у статті “Росія отримує 12 мільярдів доларів за рахунок України. Настав час це зупинити”.