В Кабміні підвищення акцизу на пальне пояснюють необхідністю імплементувати європейське законодавство і наполягають, що обрали мінімальні ставки, які прописані у відповідній Європейській директиві. Проте якщо ми говоримо про європейські стандарти в оподаткуванні, варто уточнити деякі позиції, які нам спускають начебто як неминучість та аксіоми, пише у статті для ZN.UA директор ВАТ «Консалтингова група А-95» Сергій Куюн «Якою буде ціна на пальне, якщо акциз зросте вдвічі?».
Насправді немає жодних чітких вимог до імплементації саме таких акцизів. Євродиректива — це лише рекомендація. Наприклад, у Польщі та Угорщині, які є членами ЄС уже понад десять років, акцизи на бензин і дизпаливо нижчі, ніж зазначено у євродирективі. У Бельгії, Іспанії та Хорватії акциз на скраплений газ набагато нижчий за «рекомендований». У Бельгії він узагалі дорівнює 0, проте на бензин є одним із найвищих у ЄС — 600 євро/1000 л.
Крім того, немає будь-яких сталих пропорцій між акцизами на різні види моторного палива. Кожна країна встановлює свої ставки, спираючись на власну економічну ситуацію, а точніше, на особливості споживання, екологічну повістку тощо. Переважно потерпає дизпаливо як найбільш брудне.
«Гадаю, те, що уряд говорить про підвищення податків на пальне та в цілому про посилення податкової дисципліни, є вимогою не стільки ЄС, скільки західних кредиторів загалом. Їм байдуже, як це буде зроблено, головне, щоб країна мобілізувала внутрішні резерви. Це ж, до речі, стосується й боротьби з корупцією, бо державні гроші, зокрема й надані Заходом, ідуть у чиїсь кишені, а не на потреби країни», - зазначає автор.
Раніше ми писали про те, що в Україні одночасне збільшення акцизу на пальне та зростання ставки ПДВ викликає інтерес до схем ухилення від сплати податків.