Президент США 3 почне своє президенство з того, що розірве велику торговельну угоду, яка лишилася йому у спадок від попередньої адміністрації.
Джерела повідомили телеканалу CNN, що Трамп збирається підписати розпорядження про вихід з процесу переговорів щодо угоди про Транстихоокеанське партнерство. Це дасть зрозуміти демократам і столицям у всьому світі, що погрози республіканця щодо зовнішньої політики почали втілюватися. Під час виборчої кампанії Трамп наголошував, що угода про Транстихоокеанське партнерство шкодить американським працівникам і виробникам.
Насправді ж угода, переговори про яку вів президент Барак Обама, ніколи не була ратифікована Конгресом. Тож її розрив фактично ніяк не вплине на американську економічну політику.
Тим часом, новий президент США взяв на приціл і угоду про зовну вільної торгівлі з Канадою і Мексикою. Відповідне розпорядження він теж збирається підписати. Згідно з ним, Вашингтон ініціює перегляд умов угоди про ЗВТ в Північній Америці.
Як повідомляє Reuters, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо і його уряд збираються провести дводенну нараду, присвячену намірам Трампа і потенційній шкоді для канадської економіки. Чиновники в Оттаві кажуть, що у нової адміністраіцї у Вашингтоні нібито немає серйозних претензій до Канади. І наміри Трампа переглянути умови більше стосуються Мексики. Але канадська сторона боїться, що можливі наслідки від перегляну угоди нашкодять і їй.
Раніше в своїй статті для DT.UA Юлія Курнішова писала, що адміністрація Трампа стане для Києва складним партнером. За її словами, питання відносин з Україною в адміністрації Дональда Трампа може успадкувати віце-президент Майк Пенс, який мислить в дусі республіканського мейнстріму і дотримується жорсткої позиції у відносинах з РФ. Тим не менш, в українсько-американських відносинах виникнуть складнощі, пов'язані із зовнішньополітичними поглядами Трампа.
Як пише в своїй статті для DT.UA директор Національного інституту стратегічних досліджень, радник президента України Володимир Горбулін, новий президент США Дональд Трамп, судячи з усього, не має масштабної і довгострокової стратегії розвитку американської зовнішньої політики.