Рано вранці 17 липня два вибухи вивели з ладу частину Керченського мосту, який з’єднує окупований Крим з материковою Росією. Повідомлялося, що це була друга успішна атака України. Москва у відповідь обстріляла Одесу крилатими ракетами. Вона також підтвердила, що вийде з угоди, за якою дозволила Україні експортувати зерно кораблями через Чорне море.
Угода, укладена за посередництва Туреччини і ООН, була досягнута влітку 2022 року. Тоді Росія прагнула повернути собі симпатії країн, що розвиваються, які постраждали від стрімкого зростання цін на продовольство. У наступні місяці Україна експортувала 33 млн тонн пшениці, кукурудзи та олійних культур, що допомогло повернути ціни до довоєнного рівня. Угоду кілька разів продовжували.
«Але коли Росія оголосила про вихід з неї, ціни на пшеницю майже не змінилися. Ринок очікував, що Кремль відмовиться грати за правилами. Торгівля через Чорне море пішла на спад з травня, коли Росія почала зупиняти судна, що прямували до порту «Південний», на який з моменту підписання угоди припадала третина українського експорту продовольства морським шляхом», - пише The Economist.
Видання допускає, що угоду ще можуть відновити, але переговори залишаються складними. Вказуючи на те, що її продовольчий сектор і сектор добрив звільнені від західних санкцій, Росія вимагає послаблення обмежень для деяких своїх державних установ, таких як «Аграрний банк». Але доведено, що установи, про які говорить Москва, сприяють експорту непродовольчих товарів, таких як сира нафта. Тому союзники України не хочуть погоджуватися на російські вимоги.
«Будь-яка нова угода, швидше за все, буде хиткою і короткостроковою», - вважає The Economist.
Але навіть якщо так, глобальний вплив, швидше за все, буде приглушеним. Світові запаси пшениці залишаються високими завдяки надзвичайно високому експорту з Австралії і Росії, а також відновленню поставок з Канади, хоча торік врожай в цій країні постраждав від посухи. Після багаторічного падіння світові запаси можуть нарешті зрости у 2023 році. Що стосується кукурудзи, то відсутність поставок з України цілком може бути компенсований за рахунок очікуваних рекордних продажів з Бразилії, - вважає Алексіс Еллендер з компанії Kpler.
«Основний удар від цього відчує на собі Україна. Висока вартість альтернативних маршрутів експорту зерна: залізницею і річками через Європу, - змусить українських фермерів знизити ціни, що стримуватиме посівні роботи», - йдеться в статті.
Вирощування зерна в Україні вже на 35-40% нижче, ніж до війни, - зазначає Джо Глаубер з аналітичного центру IFPRI. Більш активне використання цих альтернативних маршрутів може також посилити напруженість у відносинах між Україною і її східноєвропейськими сусідами, де українське продовольство конкурує з місцевою продукцією за сховища, залізничні вагони, портові потужності і баржі.
«У довгостроковій перспективі роль України як великого постачальника продовольства може зменшитися, що матиме негативні наслідки для боротьби з глобальним голодом. Зазвичай на країну припадає 10% і 10-15% світового експорту пшениці і кукурудзи відповідно. Минулого року вдалося уникнути великої продовольчої катастрофи завдяки відновленню українського експорту та високим врожаям по всій планеті. Але незабаром може настати рік, коли ні те, ні інше не допоможе», - йдеться в статті.