Джордж Сорос має репутацію досить серйзного експерта з макроекономіки, щоб прислухатися до його думки, коли він попереджає про біду, що насувається. Останнє його застереження прозвучало нещодавно, коли він сказав, що нинішня ситуація на ринках нагадує йому ту, яка панувала перед кризою 2008 року.
І фондові біржі наразі поводяться так, що, здається, Сорос має рацію. Китай цього тижня двічі зупиняв торги, хоча це має вигляд контр-продуктивної тактики. Обвали індексів і розпродажі прокотилися по всій Азії і Європі. На додачу, проблеми на біржах підсилюють страхи, пов'язані зі сповільненням зростання світової економіки і геополітичними ризиками.
Про це сьогодні пише видання The Economist, журналісти якого намагаються розібратися, чи справді світ стоїть на порозі кризи на кшталт тієї, яка була в 2008 році. Головні прогнози не говорять про рецесію. Хоча їм ніколи не вдавалося її передбачити. Світовий банк скоротив свій прогноз зростання глобальної економіки у 2016 році з 3,3% до 2,9%. Але це все одно кращий показник, ніж був у 2015-му. Напевне, варто звернути увагу на тренди у прогнозах, а не на самі цифри. У січні 2008 року чиновники з Федерального резерву США чекали зростання на 1,3-2%. Це було надто оптимістичне передбачення, але його напрямок був правильним. Адже в 2007 році прогноз був на рівні 1,7-2,5% зростання.
Падіння споживацьких цін і обвал вартості бондів у перші дні торговельного року стали індикатором, який свідчить про тривогу серед інвесторів через зростання. Є також ознаки слабкості у промисловому секторі. Виробничий індекс США ISM опустився нижче критичного показника в 50 балів - до 48,2. Якщо падіння досягне 45 балів, це стане дуже чіткою ознакою спаду. Китайський виробничий індекс PMI на такому ж рівні, а глобальна торгівля дуже млява. З іншого боку справи сфери послуг дуже хороші.
З огляду на всі ці умови, глобальне зростання мляве, але щось рецесія не почнеться без якогось суттєвого поштовху. І геополітика може зіграти цю роль. Іран вступив у дипломатичний конфлікт з Саудівською Аравією. Нещодавно Тегеран звинуватив Ер-Ріяд у бомбардуванні його посольства в Ємені. Якщо напруга продовжить зростати і переросте у реальну війну, на світову економіку це вплине катастрофічно.
Але з порівнням Сороса нинішньої ситуації з передумовами фінансової кризи 2008 року можна погодитися лише в тому випадку, якщо розглядати лише Китай.
Лише тут була така ейфорія і надмірна кількість спекуляцій, як на Заході в 2006-2007 році. За останні чотири роки співвідношення боргів до ВВП КНР зросли на 50%. Як і під час низькоякісного іпотечного буму в США перед кризою, стрімке зростання боргів у Китаї свідчить про те, що кредитування здійснюється без особливої уваги до якості і без наявності необхідних резервів.
Однак Китаю, швидше за все, вдасться впоратися з борговою кризою. На відміну від США, державний контроль економіки в КНР більший, а в уряду є трильйони доларів у резерві, щоб врятувати банки, якщо буде треба. Також китайські банки не так сильно прив'язані до західної фінансової системи, як Lehman Brothers і Bear Stearns. Тож поширення кризи буде обмеженим.
Якщо економіка Китаю скоротиться, то інші країни Азії також опиняться під тиском. У них з'явиться страх втратити конкурентні позиції. Це спричинить проблеми для тих азійських компаній, які мають доларові борги. А цей сценарій дійсно тривожний попри те, чи буде нова криза схожа на ту, яка сталася в 2008 році, чи ні.
Якщо він здійсниться, це означатиме початок проблем на зразок кризи в Азії 1998 року, коли економічне зростання теж було підживлене спекуляціями і зрештою призвело до масштабної девальвації в регіоні. Західні економіки змогли впоратися з тією кризою. Проблема лише в тому, що сьогодні країни, що розвиваються, значно важливіші для зростання світової економіки, ніж 18 років тому.
Тим часом, видання Wall Street Journal повідомляло, що обвал на біржах Китаю вдарив по світових ринках. Зниження китайських індексів вплинуло на інші біржі і зменшило ціни на нафту і метали.
Раніше 4 січня торги на китайських біржах були припинені на один день після падіння індексу CSI 300 більш ніж на 7%. До моменту зупинки торгів індекс Shanghai Composite опустився на 6,85%, показник Shenzhen Component - на 8,16% до пункту. Зниження індексів пов'язували зі слабкими грудневими показниками з промислової активності і різким падінням курсу юаня.
Уповільнення зростання в Китаї стало одним з основних чинників падіння цін на багатьох сировинних ринках.