Суперечки між бізнесом і Міністерством доходів повинні вирішувати судові органи, а не Мінекономіки.
Таку думку в коментарях ZN.UA висловила низка експертів, коментуючи нещодавні дискусії на засіданні Кабінету Міністрів з цього приводу.
"Як і будь-які інші податкові спори, спори про застосування правил трансфертного ціноутворення повинні вирішуватися незалежним судом, а не органом виконавчої влади. Для судів це буде абсолютно нова категорія спорів, і суддям потрібно буде набувати нових навичок, навчатися, переймати досвід судових органів інших країн", - зазначив партнер PwС Україна (PricewaterhouseCoopers) В'ячеслав Власов.
За словами глави податкового комітету Європейської бізнес асоціації, партнера, керівника податково-юридичної практики Ernst&Young Володимира Котенко, він був здивований, коли прочитав у ЗМІ, що Мінекономіки розглядається як орган, який, можливо, буде регулювати суперечки між бізнесом і податківцями.
"Якщо йдеться про спори між платниками і суб'єктами владних повноважень, тобто податківцями, то, звичайно, за це повинна відповідати належна - судова гілка влади. Можливо, ЗМІ некоректно подали інформацію про предмет, і справді обговорювалося інше питання (наприклад, шляхи врегулювання розбіжностей між платниками і контролюючими органами ще до виникнення спору як такого). В останньому випадку Мінекономіки міг би бути держорганом, який акумулює певну інформацію і надає вихідні дані для попереднього з'ясування, хто правий, а хто ні", - зазначив Котенко.
Нагадаємо, що 16 січня міністр доходів і зборів Олександр Клименко представив на засіданні Кабміну законопроект про трансферне ціноутворення, який був підготовлений податківцями спільно з експертами PwС. Документ був затверджений урядом.
Кабмін дав тиждень, щоб Мін'юст визначив яка інстанція - Мінекономіки або суд - буде вирішувати спори між податковою і експортерами.
Законопроект повинен сприяти в боротьбі з одним з наймасштабніших способів мінімізації оподаткування, через який з України з-під оподаткування виводиться близько 100 млрд грн. щорічно (дані ДПСУ). Як наслідок, держбюджет недоотримає 20-25 млрд грн. Здійснюється це, насамперед, через реалізацію вітчизняної продукції за заниженими цінами пов'язаним особам (тобто переважно в рамках однієї фінансово-промислової групи) в країни з більш низьким податковим навантаженням, ніж в Україні.
На бізнес покладається новий обов'язок: повідомляти в Міністерство доходів і зборів про угоди між пов'язаними особами та з резидентами зарубіжних низькоподаткових юрисдикцій, що перевищують 50 мільйонів гривень на рік на одного контрагента. Великий бізнес, на додаток до цього, буде зобов'язаний документально обґрунтувати ринковий рівень цін у таких угодах.
Подробиці читайте в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна" вистатті Василя Пасочника "Велика трансферна битва: перший раунд". !zn
Читайте також:
Кабмін підготував радикальні заходи з наповнення бюджету на 2013 рік
Податкова взялася ліквідувати схему, за якою бюджет щороку недоотримує до 20% ВВП
Україна й Кіпр ліквідували податковий рай для українських олігархів