З моменту появи на світ Спритка та Гарнюні (за розробку яких художникові (чи цілому творчому колективу) заплатили аж 400 дол. за пару) МЗС оцінював цей проект саме у валютному обчисленні. І, як з’ясувалося, неспроста. Бо, пояснюючи безтендерність розподілу бюджетних коштів, начальник інформаційного департаменту МЗС
п. Волошин, не кліпнувши оком, розповів, що тендер не проводився, оскільки в МЗС (попри однозначність закону) просто не залишалося часу на його організацію. А гроші потрібно було кров з носа освоїти до кінця року, інакше не дали б нових. І в законі було виявлено шикарну діру. У вигляді дозволу суб’єктам за кордоном (у нашому випадку посольствам) закуповувати товари та послуги за межами території України без тендерів.
Місцем закупівлі було вибрано Великобританію, де українське посольство підписало договір про розробку концепції позиціонування України на світовій арені з якоюсь англійською фінансовою компанією Investinua Capital Limited. Та у свою чергу «вибрала» як субпідрядника київську компанію CFC Consulting. «Віддавши» їм усю креативну частину проекту.
Чому вибір українських дипломатів упав саме на Investinua Capital Limited - питання особливе. По-перше, абсолютно неясно, як саме українські дипломати про цю фірму довідалися. Оскільки, будучи зареєстрованою в 2006 році за адресою 77 EVESHAM ROAD, LONDON, E15 4AL (Сompany No. 05876948), вона не має ні сайта, ні будь-яких озвучених в Інтернеті успіхів і досягнень. Мало того, згідно з офіційною інформацією сайта UKdata.com, де можна вільно отримати дані про будь-яку британську фірму, українське посольство підписало договір про формування іміджу цілої країни України з організацією, чия діяльність належить до категорії 65230. Тобто «інше фінансове посередництво, не віднесене до інших категорій».
Але це не все. На цьому ж таки сайті UKdata.com усі зацікавлені особи (у тому числі й українські дипломати) можуть довідатися, що рахунок Investinua Capital Limited - dormant, тобто неактивний. Тому питання, як саме проганялися наші з вами, тобто бюджетні 100 тис. дол., маршрутом Київ-Лондон-Київ (і чи проганялися взагалі), поки що також без відповіді.
Хоча й це ще не фінал, оскільки директором і засновником англійської фірми є громадянин України Василь Мірошников. Проживає він у місті Києві і є партнером «біологічних батька-матері» Спритка і Гарнюні - CFC Consulting, про що й повідомляє сайт цієї організації.
Але, як уже говорилося, ні розробка стратегії, ні створення Гарнюні і Спритка в звіті МЗС не простежуються. У всякому разі, окремого рядка щодо витрат цих 100 тис. дол (або 800 тис. грн) там немає.
Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в статті Андрія Капустіна «Євро-2012. Де імідж робити будемо?»
