Вищий антикорупційний суд відмовився обрати запобіжний захід низці підозрюваних у справі, пов'язаною з формулою «Роттердам+». Відповідні ухвали, яких наразі в Єдиному реєстрі судових рішень можна знайти по шістььох підозрюваних, були прийняті ВАСУ 22-29 листопада.
«У задоволенні клопотання старшого детектива НАБУ, погоджене прокурором САП, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52022000000000276 від 22 вересня 2022 року стосовно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - відмовити», – зазначається в одному з таких рішень, що було оприлюднене в Єдиному реєстрі судових рішень 1 грудня.
За повідомленнями ЗМІ, дві з указаних ухвал стосуються, зокрема, колишнього члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Бориса Циганенка, та посадовця НКРЕКП - ексзаступника начальника управління енергоринку Володимира Бутовського. НАБУ і САП підозрюють указаних осіб у службовій недбалості в рамках справи по «Роттердам+».
Водночас відомо, що 26 жовтня НАБУ і САП повідомили про підозру 15 особам у завданні понад 20 млрд грн збитків від формули «Роттердам+» за 2018-2019 роки. Серед підозрюваних двоє колишніх голів НКРЕКП - Дмитро Вовк й Оксана Кривенко, а також колишні та чинні члени Нацкомісії та інші особи.
За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським заздалегідь до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження.
Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами. Кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, у 25,5 млн тонн.
Проте пізніше вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля. Це було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року.
У березні того ж року посадовці Нацкомісії, після одержання дозволу з АМКУ, забезпечили розгляд питання формули «Роттердам плюс» на засіданні НКРЕКП.
Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
Справа «Роттердам плюс» тривалий час гальмувалася в судах та закривалася правоохоронними органами.
Читайте про це на ZN.UA, в статті «Хроніки зливу «Роттердам+»» адвоката, керівника кримінально-правового блоку юридичної компанії Investment Service Ukraine Сергія Жиліча.
У справі «Роттердам+» також було кілька експертиз, що здійснювалися установами Мін'юсту, які додатково гальмували її розслідування. Про це йшлося в матеріалі правника, економіста, аналітика та експерта в сфері функціонування ринків капіталу Олександра Кошового - «Роттердам — плюс. Експертиза — мінус».