Ініційоване Міністерством фінансів на вимогу МВФ скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ для аграріїв, насамперед, негативно вплине на розвиток малого і середнього агробізнесу, неминуче призведе до негативних соціально-економічних наслідків як для виробників, так і для села в цілому. Про це в інтерв'ю DT.UA сказав колишній народний депутат, нині голова комітету підприємців АПК Торгово-промислової палати України Олег Юхновський.
"В новітній історії України аграрії вже мають досвід роботи на загальній системі оподаткування (кажу не з публікацій, а з власного досвіду): більше 90% збиткових підприємств і мільйони гектарів необроблених сільськогосподарських угідь. І тільки завдяки тому, що держава в кінці 1990-х - початку 2000-х років вдався до радикальних заходів, прийняв цілий ряд законодавчих актів, спрямованих на підтримку сільськогосподарського виробництва, село вдалося частково реанімувати.
А от реалізація прийнятих ВРУ протягом 2014–2015 рр. змін до податкового законодавства не сприяла розв'язанню проблем. Навпаки, ускладнила їх. Запропонований законодавцями порядок перерахунку коштів на спеціальні рахунки та до бюджету сум ПДВ істотно ускладнив адміністрування цього податку, у рази збільшив готівкові розрахунки та зловживання з відшкодуванням експортного ПДВ", - говорить Юхновський.
За словами експерта, експериментувати над цілою галуззю неприпустимо. Розробка нової системи оподаткування для аграрного сектора вимагає ретельного та виваженого підходу, повинна базуватися на кращому світовому досвіді.
Наприклад, говорить Юхновський, це може бути введення знижених ставок ПДВ на сільськогосподарську продукцію і продовольчі товари, як практикують деякі європейські країни. Податкові зміни обов'язково повинні супроводжуватися фінансово-економічним обгрунтуванням та моделюванням впровадження на прикладі конкретних сільськогосподарських підприємств.
"Сьогодні, за нульової держпідтримки та скупих можливостей держбюджету, оптимальним варіантом вважаю модернізацію та тимчасове збереження спеціального режиму оподаткування ПДВ для аграріїв. Для цього необхідно от що. По-перше, треба внести зміни до Податкового кодексу (ПКУ), обмеживши дію спецрежиму оподаткування ПДВ виключно на виробництво сільгосппродукції тваринного та рослинного походження з первинною обробкою (сировини). А вся промислова обробка, переробка сільгосппродукції має оподатковуватися на загальних умовах. Адже сьогодні норми спецрежиму поширюються на виробництво хліба, масла. сирів, олії, цукру, філе та окороків м'яса птиці, шкіри, навіть хутра…
Із механізму спецрежиму ПДВ також необхідно вилучити норми, що дозволяють підприємствам проводити операції з обробки, переробки сільськогосподарської сировини на давальницьких умовах. Відповідно переглянути перелік робіт і послуг з урахуванням вищезазначених позицій.
Такі зміни до ПКУ сприятимуть детінізації економіки сільського господарства, створять рівні конкурентні умови на ринку харчових продуктів, звузять коло необґрунтовано привілейованих суб'єктів господарювання.
На термін дії спецрежиму доцільно скасувати відшкодування сум ПДВ при експорті зернових і технічних культур. Ця норма дасть змогу збалансувати надходження до державного бюджету та зніме питання щодо компенсації втрат бюджету від збереження спеціального режиму оподаткування для аграріїв.
По-друге, Мінфіну, Мінагропроду спільно з асоціаціями виробників необхідно визначити коло сільськогосподарських підприємств, різних за формою організації виробництва, розміром землекористування, територіально-географічним розміщенням, для проведення постійного моніторингу фінансово-господарської діяльності цих підприємств, створення інформаційно-аналітичної бази для економічного обґрунтування змін до податкового законодавства та розробки нової моделі системи оподаткування.
Врешті-решт, Мінфін та аграрії мають перейти до аргументованої відкритої дискусії, із цифрами та розрахунками. Не можна другий рік поспіль утримувати у заручниках державу та аграрний сектор на догоду кільком привілейованим компаніям і корумпованим чиновникам.
По-третє, реалізувати комплекс заходів для сприяння мікро- та малому підприємництву на селі, розробити державну цільову програму підтримки сімейних селянських господарств, передбачити мікрокредитування для селян, зокрема і за рахунок міжнародної допомоги, що економічно стимулюватиме поступову легалізацію таких господарств, скоротить готівкові розрахунки та зменшить зловживання", - говорить експерт.
Більше про проблеми АПК читайте в інтерв'ю Володимира Чопенка з Олегом Юхновським "Законодавчо-аграрний пасьянс" у свіжому номері "Дзеркало тижня. Україна".