З огляду на психологічну напругу в питанні фіскалізації спрощенки, РРО-шна епопея підійшла до моменту своєї кульмінації. Виною тому - невміння держави комунікувати і пояснювати, плюс невизначеність перманентних тривалих відстрочок прийнятих рішень, які змушують підприємців весь цей час залишатися в гіпертонусі.
Не випадково радикально налаштовані підприємці 16 листопада мають намір знову вийти під стіни парламенту.
«Це тепер їхня територія, людей з альтернативною точкою зору вони туди не допускають, як це сталося 3 листопада, коли до парламентарів хотіли достукатися прихильники детінізації», - зазначає редактор відділу мікроекономіки та бізнесу ZN.UA Сергій Следзь.
Невпевненість у власних діях депутатського корпусу контрастує з рішучими настроями спрощенців, зазначає автор. Останні не лише згуртувались, а й знайшли собі зацікавлених помічників у парламенті.
В результаті бізнес, який застосовує у своїй роботі спрощену систему оподаткування (ССО) вже не шукає компромісів. Він категорично виступає не лише проти будь-яких фіскальних змін, що ведуть до прозорості і більшої підконтрольності перед державою, а й має намір зламати, те, що вже давно і успішно працює.
«Йому потрібна не відстрочка, а прийняття парламентом законопроєктів-клонів 3853-1 (Н.Южаніной) або 3853-2 (Ю.Тимошенко), які скасовують контроль за розрахунковими операціями навіть в ризикових товарних групах (електроніка та ліки)», - додає він.
Водночас лідером контрабандних поставок в Україну залишається побутова техніка і електроніка (21% від усього нелегального імпорту в 2018 році). При цьому кожна десята пожежа в Україні, за даними ДСНС, трапляється з вини неякісної, несертифікованої техніки. А від якості ліків залежить здоров'я людей (до 10% фальсифікату).
«Але все це мало цікавить не лише спрощенців, але і шанованих депутатів, які ініціювали чистку чинного законодавства на догоду своїм політичним дивідендам від протестів проти спроб влади додати прозорості в роботу ФОП», - підкреслює Следзь.
Судячи з усього, не дуже хвилює ініціативних депутатів і те, що, скасовуючи успішно проведену в 2017 році фіскалізацію ризикових груп, вони зазіхають на держбюджет. Адже сегмент побутової техніки та електроніки завдяки фіскалізації-2017 дінамічно виходить з тіні, нарощуючи легальні продажі, з яких реально сплачуються податки до держбюджету.
Самі за себе говорять і офіційні дані Податкової служби: відрахування податку на прибуток підприємств, що працюють в цій товарній групі, за три останні роки (2017-2019) зросли більш ніж на 90%, а ПДВ (ключовий індикатор споживання) - на 197%. При цьому по всіх галузях загалом ПДВ в Україні виріс на 61%.
РРО-шна епопея - у кульмінації. Держава хоче більше контролю, споживач наполягає на фіскальному чеку, а спрощенці категорично проти будь-якої фіскалізації. Без взаємних поступок в трикутнику держава-споживач-бізнес проблему не вирішити. На які поступки має піти парламент і підприємці та чому, читайте в статті Сергія Следзя «Фіскальне рівняння для Гетманцева» у ZN.UA.