Підготовка Плану допомоги Україні в рамках оголошеної Європейським Союзом ініціативи про створення окремого інструменту підтримки фінансування потреб відбудови Ukrainian Facility впродовж 2024–2027 років вимагатиме від держави серйозної акумуляції зусиль і стане своєрідним викликом, зважаючи на його масштабність і водночас конкретність, пишуть у спільному матеріалі для ZN.UA «Плани, гроші, території — люди! Як створити План України, на який ЄС захоче витратити 50 мільярдів» Віталій Безгін, Анатолій Ткачук та Юрій Третяк.
Автори зазначають, що тисячі кілометрів доріг, сотні мостів чи мільйони квадратних метрів мало що означають для конкретних громадян десь на Сумщині, Херсонщині чи Івано-Франківщині. А реалізацію такого амбітного Інструменту потрібно спрямувати власне на людину.
Зокрема, за задумкою ЄС, гроші, які планують нам виділити, мають бути використані через конкретні проєкти, а не об’єкти, керовані саме інтересами конкретної людини в конкретному регіоні. І основним параметром планування має бути парадигма європейської політики згуртованості, яка є ключовою інвестиційною політикою ЄС.
План має стати демонстрацією готовності України до інтеграції в ЄС та повинен містити необхідні заходи щодо відновлення, проведення реформ і розвитку України саме крізь призму комплексного розвитку територій в інтересах їхніх жителів.
При цьому підготовка Плану має базуватись на розумінні ситуації в регіонах і територіальних громадах, до нього мають бути залучені різні суб’єкти регіонального та місцевого рівнів, територіальних громад, асоціацій місцевого самоврядування, громадськості.
При цьому проект має бути реалістичним і добре прорахованим щодо необхідних сум та індикаторів, які підтверджуватимуть виконання запланованого, інакше гроші не надходитимуть.
Автори окреслили сім конкретних кроків для уряду і Мінінфраструктури, які потрібно зробити просто зараз:
По-перше Україні вже потрібно формувати команду тих, хто готуватиме проєкт Плану
«Якщо діяти, як завжди, — розкидати по міністерствах, аби ті надали пропозиції, — отримаємо купу різного, що неможливо зшити в цільний документ. Має бути ключова команда, яка визначить структуру документа й видасть технічні завдання ЦОВВ, іншим органам і ключовим інституціям поза владою. В цій команді мають бути представники від ЄС із відповідним мандатом», - вважають автори матеріалу
Другий момент - кожне рішення потрібно прораховувати з погляду територіального впливу: як воно впливатиме на розв’язання проблем місцевих жителів та економічне зростання територіальних громад і регіонів.
Третій аспект – в основі плану має бути стаття 174 Договору про функціонування ЄС, яка передбачає «підтягування» до належного рівня життя віддалених територій, аби рівень добробутку по країні (зокрема і по ЄС) був рівномірним. Для цього уряду потрібно напрацювати і ухвалити низку актів, що випливають із закону ЄС, та внести зміни до Державної стратегії регіонального розвитку, узгоджені з Планом.
Четвертий нюанс – через російське вторгнення в Україні з’явились нові регіони, розвиток яких пов'язаний із безпековими ризиками. Мова йде про прикордонні зони із Росією та Білоруссю. Їхні можливості розвитку матимуть істотні відмінності.
П’ята особливість, яку треба врахувати – громади в зонах найвищого безпекового ризику, а також ті, де кардинально зменшилася кількість населення та відбулися великі руйнування, мають мати інші правила бюджетного фінансування, фінансової та організаційної підтримки.
«Українська децентралізація продемонструвала ефективність під час війни і її не можна згортати», - зазначають автори матеріалу.
Особливо важливий шостий момент - робота над Планом, особливо на початковому/концептуальному та фінальному етапах, має бути максимально прозорою, із залученням представників територіальних громад, асоціацій, українських та іноземних незалежних експертів і консультантів, громадських організацій.
І останній, сьомий, пункт, який автори вважають обов’язковим до виконання в рамках підготовки плану, – необхідно підготувати методичні матеріали для однакового розуміння процедур фінансування та звітності, і організувати навчання посадових осіб, відповідальних за роботу над реалізацією Плану, особливо інвестиційних завдань.
Про те, чому і що негайно мають зробити український уряд і Мінінфраструктури для того, щоб реально претендувати на допомогу Заходу, залишивши позаду епоху красивих презентацій, не підкріплених реальними документами політики, читайте детальніше в матеріалі.