Цьогоріч на тлі зростання фінансової допомоги від держав-союзниць в Україні збільшився й дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, це вказує на зниження міжнародної конкурентоспроможності економіки, які саме фактори, крім повномасштабної війни в нашій країні впливають на такі зміни платіжного балансу і що можна вдіяти, аналізує Тетяна Богдан у статті "Економічні відносини України з ЄС крізь призму платіжного балансу" на ZN.UA
"Нинішнє зближення з Євросоюзом — нашим основним донором і торговельним партнером, вочевидь, покращує перспективи членства України в ЄС. Однак слабкість експортного сектора й сировинна спеціалізація України посилюють фундаментальну нестійкість платіжного балансу", - пише Богдан.
Авторка наводить дані НБУ, згідно з якими за дев’ять місяців 2023 року поточний рахунок було зведено з дефіцитом у сумі 5,5 млрд дол., тоді як за дев’ять місяців 2021-го — 1,5 млрд, а за аналогічний період 2022 року — з профіцитом 7,9 млрд дол.
Від'ємне сальдо поточного рахунку в 2023 році пояснювалося стрімким розширенням дефіциту торговельного балансу. Якщо в січні—вересні 2021-го дефіцит торгівлі товарами і послугами дорівнював 0,8 млрд дол., то за аналогічний період 2023 року — 28 млрд, що становить 22% ВВП.
Додатковим негативним фактором, зазначає авторка, стало Рішення Єврокомісії про запровадження до 15 вересня тимчасової заборони на імпорт з України чотирьох видів сільськогосподарської продукції — пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику — до п’яти країн Східної Європи. Але навіть після цієї дати Польща, Угорщина і Словаччина проігнорували рішення Єврокомісії, подовживши дію вказаних обмежень. Відповідно, це також негативно позначалося на платіжному балансі України та погіршувало зовнішню стійкість нашої економіки.
Водночас для відновлення зовнішньої стійкості економіки і динамічного економічного зростання України в період відбудови, на думку Богдан, варто було б посилити орієнтацію на надання пільгових кредитів і грантів українським підприємцям на створення експортних виробництв у галузях обробної промисловості. Це є одним із компонентів Українського фонду — Ukraine Facility, про створення якого Єврокомісія оголосила влітку цього року. Фонд має покривати короткострокові потреби України у відновленні та фінансувати середньострокові витрати на модернізацію.
Таким чином, підсумовує авторка, нинішній стан платіжного балансу засвідчує структурні проблеми української економіки, без вирішення яких її швидке відновлення та модернізація видаються малоймовірними, й у разі збереження сировинної спеціалізації національної економіки навіть близькі відносини із провідними країнами світу не гарантуватимуть нам довгострокового економічного піднесення.