Нещодавня заява міністра нафти Саудівської Аравії Алі аль-Наїмі про готовність збільшити постачання нафти на світові ринки, якщо проросійські бойовики продовжать дестабілізувати ситуацію в Україні, не стала несподіванкою для експертів галузі.
Про це у своїй статті для ZN.UA пише президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.
Як зазначає експерт, США і Саудівська Аравія фактом зустрічі президента Барака Обами з королем Абдаллою в кінці березня в принципі направили недвозначний меседж Кремлю, що продовження російського вторгнення в Україну приведе у дію світові "нафтові сили".
"У Москві визнали це порожніми погрозами, кремлівська пропаганда назвала "дутою змовою", виходячи з того, що для Саудівської Аравії низькі ціни на нафту неприйнятні не менш ніж для Росії. Мовляв, Росія має "запас міцності", бюджет на 2014-2016 рр. розраховано, виходячи з цін на нафту Urals нижче $ 100 за барель - $ 93, $ 95 до $ 95 за барель відповідно (для порівняння - сьогоднішня ціна Urals становить 108,5), а ось Саудівській Аравії доведеться важко при такому рівні цін. Насправді Саудівська Аравія може витримати ціну $ 80 за барель. А от для Росії це буде вже безмежно", - зазначив він.
"Оскільки у Кремлі не почули березневого сигналу з Затоки, тепер заява міністра нафти королівства запускає процес "нафтоопускання" Росії. Однак слід зазначити, що це не буде якийсь лінійний процес, який призведе до зниження ціни до 100 дол. США за барель та криків з "кремлівського телевізора", що Росія почувається спокійно і комфортно при такому рівні ціни", - зазначив Гончар.
За його словами, стартує нелінійний процес. Новина з Сеула, де з візитом перебував міністр нафти Саудівської Аравії - лише перша з ланцюжка подальших дій, які можна очікувати. Тим більше, що це буде відбуватися на тлі чотирьох глобальних, довгострокових і, в цілому, негативних для російського нафтового експорту тенденцій:
- загальне уповільнення темпів зростання світового енергоспоживання;
- зниження частки нафти у структурі світового споживання первинних енергоресурсів;
- зміна географічної структури глобального нафтового ринку з акцентом у бік азіатського попиту;
- "революція сланцевої нафти" у Північній Америці.
"Наступним кроком стане обмеження обсягів імпорту російської нафти і нафтопродуктів до Європи через введення квотування, що цілком відповідає європейській практиці. Дефіцит нафти і нафтопродуктів при зменшенні імпорту з Росії Європі не загрожує. Американські компанії готові будуть компенсувати будь дефіцит нафтопродуктів, адже американська нафтопереробка стрімко нарощується на тлі збільшення видобутку сланцевої нафти в США і бурхливого зростання обсягів її переробки", - додав експерт.
Подробиці читайте у статті Михайла Гончара "Нафтовідлучення Росії". !zn
Читайте також:
Саудівська Аравія готова збільшити поставки нафти через кризу в Україні
Лідери "великої сімки" готуються нейтралізувати загрозу перебоїв російських енергетичних поставок
ЄС має унікальний шанс використати залежність Росії від свого ринку для тиску, - експерти