Транзит російського газу через Україну у 2021 році склав 41,7 млрд куб. м. при заброньованих потужностях у 44,4 млрд куб. м (для точок входу з РФ), та 45,8 млрд. куб. м (для точок виходу в країни-члени ЄС та Молдову). Тобто «Газпром» використовував їх на 93,8% та 91% відповідно.
А прокачування російського газу через Україну в напрямку Словаччини на початку січня 2022 року впало втричі, свідчать дані словацького газотранспортного оператора Eustream.
Якщо 31 грудня 2021 року відповідна заявка була 83,8 млн куб. м, то на 1 січня 2022 року вона впала до 49,5 млн куб. м, на 2 січня – до 35,5 млн куб. м, а на 3 січня – до 26,1 млн куб. м. Загалом у 2021 році середньодобове прокачування через точку «Вельке Капушани» склало 76,6 млн куб. м, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
За оперативними даними «Оператора ГТС України», надходження газу через ГІС «Суджа» та ГІС «Збереження» на російсько-українському кордоні 31 грудня 2021 року становило 103,5 млн куб. м, 1 січня 2022 року – 76 млн куб. м, 2 січня – 61,3 млн куб. м при оплачуваних «Газпромом» 110 млн куб. м/добу.
Водночас загальна транзитна потужність української ГТС становить 146 млрд куб. м. Україна готова транспортувати майже на 100 млрд куб. м більше, ніж було протранспортовано у 2021 році. Однак Росія свідомо не бажає збільшувати обсяги постачання газу до Європейського Союзу.
«Наразі не існує проблем з наявністю потужностей для транзиту додаткових обсягів газу, а є проблема з небажанням РФ збільшувати постачання газу до ЄС. Порівняно з 2019 роком експорт з РФ до ЄС трубопроводним транспортом впав майже на 22%», - підсумовує голова «Оператора ГТС України» Сергій Макогон.
Раніше заступник міністра закордонних справ РФ Алєксандр Панкін заявив, що Росія не зобов'язана постачати весь газ до Європи через Україну. РФ може припинити транзит газу через Україну цієї зими.
Зараз Москва намагається якнайшвидше закінчити сертифікацію збудованого «Північного потоку-2» та запустити газопровід в експлуатацію. Для цього Росія обмежує поставки газу та стимулює зростання ціни на блакитне паливо.
Водночас Європейське енергетичне законодавство вимагає, щоб оператор «Північного потоку-2» був повністю відокремленим і незалежним від «Газпрому». І щоб треті сторони отримали доступ до цього газопроводу не лише на останніх кілометрах, а по всьому трубопроводу – від початкової точки в Росії до кінцевої в Німеччині.
Чому російський газополітичний проєкт створює загрозу безпеці не лише ЄС, а й США, читайте у статті Михайла Гончара та Дениса Вінського «Байден у пастці Північного потоку-2».