Різка заява МЗС України щодо порушення Єврокомісією статті 274 Угоди про асоціацію між Україною і ЄС є цілком виправдана, але за цим мають відбутися й інші відповідні заяви та кроки з боку українською сторони.
Про це в коментарі DT.UA заявив президент Центру глобалістики "Стратегія ХХI" Михайло Гончар. "Це перший випадок, коли робиться ось така різка заява з боку МЗС, але при цьому абсолютно адекватна. Єдине що, потрібно було б її робити до того, як Єврокомісія прийняла таке рішення – тобто треба було робити це у попереджувальному режимі: повідомити наших "гібридних друзів" в Брюсселі про те, що вони при прийняті такого рішення перетнуть червону лінію", - підкреслив Гончар.
Проте, за словами експерта, важливо, що ця заява з'явилася зараз, тому що і в Києві, і в Брюсселі прийнято вважати, що Угода про асоціацію Україна–ЄС – це те, що має виконуватися, дотримуватися, імплементовуватися, погоджуватися українською стороною, "а європейська має просто моніторити, хвалити чи дорікати". "Якраз 274 стаття Угоди про асоціацію цим і важлива, що вона в секторі енергетичної співпраці зобов'язує сторони – не тільки Україну, а й Євросоюз і його інституції – погоджувати один з одним свої плани, програми, проекти і враховувати існуючий потенціал при реалізації тих чи інших проектів – існуючий потенціал наших мереж", - пояснив Гончар. За його словами, в контексті прийнятого ЄК рішення щодо OPAL вона мусила би взяти до уваги те, що українська газотранспортна система має профіцит потужностей для того, щоб забезпечити додаткові прокачки газу європейським споживачам. "Якби цих потужностей в Україні не було, ну тоді абсолютно було б логічно, що ЄК приймала б таке рішення й розширювала обсяги постачання "Газпрому". Але насправді ми маємо половину вільних потужностей і європейська сторона мала це взяти до уваги. Вона це проігнорувала", - констатував він.
На думку експерта, швидше за все, що різку заяву від МЗС України в Брюсселі проігнорують також. А тому українська сторона має попередити "гібридних друзів" і союзників про те, що подібне рішення завдає конкретної економічної шкоди Україні, а, крім того, й Польщі. "Тим самим українська сторона знімає з себе будь-які зобов'язання щодо забезпечення стабільності транзиту газу до ЄС, оскільки в умовах, коли "Газпром" буде більше використовувати не український маршрут постачання газу через той же існуючий Nord Stream і OPAL в контексті прийнятого ЄК рішення, то українська ГТС об'єктивно технічно може опинитися в режимі нестабільного функціонування, коли "Газпром" менше подаватиме газу, і це було фактично влітку цього року. Ми покривали ці падіння тиску за власний рахунок, щоб не порушити існуючі технічні умови на транзит газу. За цих обставин, за такого рішення ЄК, ми повинні повністю зняти свою відповідальність і перекласти це на "Газпром" і на Європейську комісію", - зазначив він.
Гончар також підкреслив, що Україні потрібно також розглянути можливу консультацію з польською стороною про можливість спільних дій проти Єврокомісії, використовуючи судові механізми. "Для польської сторони це простіше зробити, бо Польща – член ЄС. Нам же потрібно консультуватися з юристами", - зазначив він.
Експерт також підкреслив: рішення Єврокомісії підриває реформу нафтогазового сектору України, зокрема, в частині анбандлінгу "Нафтогазу України". "Тому що таке рішення сприяє зниженню транзиту через українську ГТС. А якщо в контексті цього рішення ЕК ще й погодить, або "умиє руки" в питанні Nord Stream–2, то не стільки "Газпром", скільки Єврокомісія залишить нашу ГТС без транзиту, відповідно без 2 млрд дол. транзитних надходжень. Тобто ГТС, яка виділяється в окреме підприємство із "Нафтогазу України" (9 листопада уряд прийняв рішення щодо утворення нового оператора газотранспортної системи України – ПАТ "Магістральні газопроводи України"), буде збитковим апріорі", - вважає він.
"За цих обставин українська сторона має розглянути опцію про призупинення такого роду анбандлінгу, який прогнозовано призведе до додаткових збитків для України, що зараз забезпечується рішенням Єврокомісії", - додав Гончар.
"Я думаю, що різка заява МЗС цілком виправдана, але за цим треба зробити й інші відповідні заяви та кроки, аж до попередження Україною Єврокомісії, що за таких підходів Брюсселя, перебування в енергетичному співтоваристві для України стає позбавленим сенсу", - резюмував він.
Наприкінці жовтня Єврокомісія розширила доступ "Газпрому" до потужностей газопроводу Opal, який дозволить компанії збільшити обсяги прокачування газу через "Північний потік" в обхід України. "Нафтогаз України" розкритикував це рішення, закликавши ЄС дотримуватися домовленості про європейське Енергоспівтовариство.
Заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль заявила, що рішення Єврокомісії з надання російському концерну "Газпром" більш широкого доступу до газопроводу OPAL порушує Угоду про асоціацію Україна-ЄС.
Як зазначається у статті на сторінках тижневика "Дзеркало тижня. Україна" рішення Єврокомісіїрозширити доступ "Газпрому" до газопроводу OPAL завдасть значний збиток не тільки газотранспортним позиціях України, але і стабільності і безпеки газозабезпечення держав Європейського Союзу. Те, що рішення ЕК, за словами голови правління НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва, "стало шоком для нас", - півбіди. Хоча Україна і втрачає в такому випадку більше 420 млн дол. щорічно від скорочення транзиту газу по своїй ГТС. Єврокомісія не просто створила прецедент вилучення з правил Третього енергопакету, чого "Газпром" послідовно домагався з 2013 р. Рішення Єврокомісії щодо використання трубопроводу-відведення OPAL на користь російської газової монополії може стати вінцем (терновим) 18-літнього періоду лібералізації європейського ринку газу. Детальніше читайте у статті Ганни Люти "Обпалені "Газпромом".